Антикорупційна реформа в Україні є одним з наріжних каменів на шляху до переговорів про членство в Євросоюзі. Президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн 8 листопада заявила, що Комісія рекомендує розпочати процес перемовин з Україною, але зазначила, що «для конструктивізації процесу Україні потрібно закінчити роботу над кількома реформами».
У доповіді Єврокомісії щодо прогресу України, оприлюдненій 8 листопада, зазначається, що Україна «досягла певного прогресу» щодо антикорупційної боротьби протягом звітного періоду та «активізувала реформи у цій сфері після отримання статусу кандидата на вступ до ЄС».
«Для забезпечення результативності та сталості антикорупційних зусиль Україна має продовжувати створювати надійний послужний список розслідувань, судових переслідувань та остаточних судових рішень у справах про корупцію на найвищому рівні, включаючи арешт і конфіскацію активів, отриманих злочинним шляхом», – йдеться у доповіді.
Серед позитивних сигналів у Єврокомісії зазначили «нові законодавчі, стратегічні та інституційні вдосконалення, включаючи прийняття національної антикорупційної стратегії, що супроводжується всеосяжною державною програмою з її реалізації». Обрання нових керівників Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Національного антикорупційного бюро України, за звітом Єврокомісії, відбулося «після прозорих та меритократичних процедур відбору із залученням незалежних експертів».
«Система електронного декларування, призупинена після запровадження воєнного стану, була відновлена і відкрита для громадськості, хоча і з деякими потенційними недоліками, пов'язаними з повноваженнями Національного агентства з питань запобігання корупції та даними, що підлягають перевірці», – звернули увагу у Єврокомісії, а також зауважили, що Верховна Рада ухвалила закон, який послаблює адміністративну відповідальність, пов'язану з електронним декларуванням, але Президент ще не підписав цей закон.
Чого ще Єврокомісія очікує від української влади:
- своєчасне та неухильне виконання державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки;
- зусиль для подальшого впорядкування та вдосконалення матеріального та процесуального кримінального законодавства;
- збільшення кількості працівників НАБУ, прокурорів САП та суддів Вищого антикорупційного суду – щоб впоратися зі зростаючим навантаженням;
- САП має бути додатково захищена від можливого неправомірного втручання шляхом удосконалення процедур відбору керівника САП та її ключових посадових осіб, посилення організаційної та процесуальної автономії, а також удосконалення системи підзвітності.
Про очікування України на євроінтеграційному шляху – в інтерв’ю «Від рішень по Україні залежить увесь процес розширення ЄС» з віце-прем'єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною редакторки міжнародного відділу ZN.UA Тетяни Силіної.