Колегія суддів Вищого антикорупційного суду визнала народного депутата винним у недекларуванні вілли в Іспанії, однак звільнила його від відповідальності через закінчення термінів давності. Про це йдеться у повідомленні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, яка, між тим, не називає імені обранця.
Однак у одному з повідомлень раніше вказувалось, що розслідування цих фактів розпочали за публікаціями журналістів програми «Схеми». Таким чином, йдеться про депутата від «Європейської солідарності» Артура Герасимова, який був фігурантом розслідування журналістів у 2021 році.
Депутат не вніс до декларації за 2020 рік відомості про належну йому та його дружині двоповерхову віллу в Іспанії загальною вартістю 252 тисячі євро, а також про наявність грошових активів у розмірі $1 657 доларів, що були розміщені на рахунках в одному з українських банків. Детективи НАБУ з’ясували, що нерухомість депутат придбав ще у 2013 році за 190 тисяч євро.
Герасимов стверджував, що не вніс віллу в Аліканте до декларації через те, що за кілька місяців до того подарував придбане ним із дружиною майно своїй матері на підставі договору дарування.
Зробив він це, за його словами, через «напружену політичну ситуацію»: буцімто він мав багато контактів з представниками опозиції, які розповіли йому про ризики.
Водночас, дарування іспанського будинку нібито відбувалося не за іспанським законодавством, а за англійським правом. Тому нотаріального посвідчення договору не було зроблено, а свій примірник договору Герасимов «десь загубив».
Прокурор, у свою чергу, стверджувала, що договір дарування взагалі не укладався і його копію було створено пізніше для уникнення відповідальності. В іспанському реєстрі власником будинку нібито досі є подружжя Герасимових.
За рішенням суду, Герасимову призначили штраф у розмірі 51 тисячі гривень та позбавили права обіймати певні посади терміном на один рік. З нардепа також стягнули 55 тисяч грн за проведення експертизи.
Водночас судді Оксана Олійник, Ольга Саландяк та Катерина Широка перекваліфікували дії Герасимова із нетяжкого злочину на проступок та звільнили народного депутата від покарання через сплив строків давності.
Слід зауважити, що САП спершу теж кваліфікувала дії нардепа як проступок за ч. 1 ст. 366-2 (декларування недостовірної інформації), однак згодом слідство отримало нову експертизу вартості незадекларованого будинку і кваліфікацію змінили на [blink title="ч.2 ст.366-2 КК України" headinfo="ч.2 ст.366-2 КК України"]. Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб[/blink], строк давності за якою ще не пройшов.
Як наголосили в САП, вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку упродовж 30 днів.