Бюро економічної безпеки і Служба безпеки України відкрили справу проти олігарха Ігоря Коломойського у той час, коли Національне антикорупційне бюро саме готувало йому підозру. Навіщо це було потрібно, та яка роль у цьому судді ВАКС Олега Ткаченка, пояснив глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін «Врятувати (не)рядового Коломойського».
«НАБУ і САП планували вручити підозру Коломойському на День Незалежності, 24 серпня. Активна фаза розслідування тривала перед цим кілька місяців. Але згодом підозру вирішили відкласти на початок вересня, зокрема через відрядження керівництва антикорорганів до США», – пише Шабунін.
За даними ЗМІ, детективи викликали Коломойського до себе повісткою на початок вересня, де йому мали вручити підозру. Але СБУ та БЕБ вирішили скористатися відсутністю керівництва антикорупційних органів і зіграли на випередження. Після цього Коломойського закрили в ізоляторі СБУ.
«СБУ та БЕБ здобули інформаційну перемогу, першими вручивши підозру, а також отримали ексклюзивну можливість контролювати всі рухи НАБУ щодо олігарха. Зокрема, коли 7 вересня детективи завітали в гості до Коломойського в ізолятор СБУ, то не могли швидко до нього потрапити, бо ізолятор хтось «замінував». Крім того, потенційно слідчі цих органів можуть вилучати важливі для НАБУ докази або, навпаки, ініціювати ознайомлення з матеріалами у справі НАБУ через тимчасові доступи», – пояснив Шабунін.
Друга підозра, вручена антикорупційними органами, стосується справи щодо привласнення грошей «Приватбанку». За даними слідства, Коломойський на посаді голови Дніпропетровської ОДА розробив план заволодіння коштами «Приватбанку», за яким із банку штучно вивели 9,2 млрд грн. Частину цих грошей у сумі понад 446 млн грн згодом перерахували на особистий рахунок Коломойського, а він ці кошти вніс до статутного капіталу «Привату», щоб виконати вимоги НБУ з оздоровлення банку.
Антикорупційні органи на своєму сайті розписали суть схеми, до якої, крім Коломойського, ймовірно, було залучено ще п'ять осіб:
- колишній голова правління «Приватбанку» Олександр Дубілет;
- його заступниця Людмила Шмальченко;
- начальниця департаменту міжбанківських операцій Надія Конопкіна;
- заступниця керівника департаменту з обслуговування рахунків банків-кореспондентів Тетяна Якименко;
- директор департаменту міжбанківського дилінгу Ярослав Луговий, який одночасно був довіреним представником компанії-нерезидента, пов’язаної з «Приватбанком».
«Ніщо не віщувало проблем у справі на цьому етапі, допоки на арену не вийшов слідчий суддя ВАКС Олег Ткаченко. Він відпустив затриманого фігуранта справи Ярослава Лугового і навіть не захотів перевіряти обґрунтованість його підозри, а також вирішив не розглядати клопотання про заставу Тетяні Якименко», – пише Шабунін.
За словами глави ЦПК, для мотивації свого рішення Ткаченко використав так звані поправки Лозового, які встановлюють особливості перебігу строків розслідування у провадженнях, розпочатих після 16 березня 2018 року (дата вступу в дію «поправок Лозового»).
Проте законодавець, приймаючи так звані поправки Лозового, чітко і недвозначно розписав, що ці зміни не мають зворотної дії в часі та застосовуються лише до тих справ, відомості за якими внесено до реєстру після 15 березня 2018 року (пункт 4 §2 розділу 4 закону №2147-VIII від 03.10.2017).
«Коломойському, Луговому і компанії повідомили про підозру у справі, що була відкрита у березні 2017 року, тому строки розслідування аж ніяк не могли закінчитися у вересні 2018-го. У своїй ухвалі Ткаченко також пише, що генпрокурор Венедіктова не мала права подовжувати строки розслідування, і її постанови не відповідають принципу належної правової процедури (due process). Однак така процедура була визначена законом і навіть застосовувалася у практиці ВАКС», – зазначив Шабунін.
Ткаченко ж за словами автора наплював на це, і в результаті справу Коломойського можуть поховати ще на старті. Це якщо апеляційна палата ВАКС не виправить помилки. Засідання у цій справі, найімовірніше, буде на початку жовтня.
«До речі, через кілька днів після рішення Ткаченка стосовно Лугового суддя ВАКС Лариса Задорожна застосувала до іншої підозрюваної у цій справі, Надії Конопкіної, заставу у 1,61 млн грн. Це означає, що підозра НАБУ є обґрунтованою, а строк розслідування у справі ще не закінчився», – додав Шабунін.
Нагадаємо, Шевченківський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід Ігорю Коломойському у вигляді тримання під вартою протягом двох місяців з альтернативою внесення застави розміром 509 мільйонів гривень. Тоді олігарх відмовився вносити заставу.
Згодом НАБУ вручило Коломойському нову підозру у заволодінні 9,2 млрд грн «Приватбанку». За даними ZN.UA, це лише один з епізодів з виведення коштів з «ПриватБанку», над якими працює НАБУ. Зазначимо, що НАБУ підозрює колишнього голову правління «ПриватБанку» Олександра Дубілета за двома епізодами розтрати коштів установи – майже 137 млн та 8,2 млрд гривень.
Також НАБУ арештувало активи Коломойського. Серед них – частки у статутному капіталі товариств, якими олігарх володіє прямо чи опосередковано, у розрізі 307 юридичних осіб, в тому числі акціонерних товариств, розрахунковою вартістю понад 3 млрд грн, а також майже 1 тисяч об’єктів нерухомого майна та понад 1,6 тисяч транспортних засобів та суден.