Тиждень тому, 2 квітня, Національне агентство з питань запобігання корупції остаточно завершило проєкт Антикорупційної стратегії на наступні п'ять років (2026–2030 рр.) та надіслало його до Кабінету Міністрів України. Упродовж двох років (із середини 2024 року) тривала розробка цього проєкту. До розробки Антикорупційної стратегії НАЗК залучало міжнародних партнерів та експертні групи.
У НАЗК розповіли про ключові етапи підготовки проєкту Антикорупційної стратегії на 2026-2030 рр.:
- під час підготовчого етапу, який тривав із липня по грудень 2024 року, було розроблено загальний концептуальний підхід та Дорожню карту, яку направили Європейській Комісії; ідентифіковано 16 найураженіших корупцією сфер;
- розробка першої редакції проєкту та проведення комплексних досліджень в період із січня по вересень 2025 року — утворено 26 експертних команд із 25 наукових установ, аналітичних центрів із 138 експертами для проведення 26 досліджень (16 досліджень у найбільш вражених корупцією сферах та 10 — щодо загальної системи запобігання та протидії корупції);
- широке залучення громадськості з жовтня по грудень 2025 року — було проведено НАЗК 26 громадських обговорень із понад 790 учасниками та отримано 267 коментарів, а також 411 зауважень та пропозицій; із 411 зауважень і пропозицій було повністю враховано 257 (62%), частково враховано — 60 (15%); лише 94 (23%) зауважень та пропозицій не були враховані;
- погодження стратегії із заінтересованими органами тривало із січня по березень 2026 року — 7 січня було направлено перший варіант проєкту стратегії до 15 міністерств по кожній із сфер. У лютому НАЗК отримало рекомендації та зауважень й перейшло до їхнього опрацювання. Загалом отримано 339 пропозицій та зауважень, з них 42 — від Європейської Комісії, 75 — від заінтересованих сторін та 222 — від заінтересованих органів влади. Після опрацювання всіх пропозицій та зауважень НАЗК організувало 18 узгоджувальних нарад, були залучені понад 120 представників суб’єктів надання пропозицій. У підсумку НАЗК доопрацювало цей проєкт та врахувало 85% зауважень частково чи повністю (всі рекомендації Європейської Комісії та 91% зауважень держорганів);
- у березні 2026 року НАЗК направило до Міністерства юстиції України доопрацьований проєкт Антикорупційної стратегії для проведення правової експертизи;
- 2 квітня стратегію направили на розгляд та затвердження Кабінету Міністрів України.
У НАЗК сподіваються на те, що профільний комітет Кабінету Міністрів України та загалом уряд оперативно схвалять цей документ у тому вигляді, в якому він поданий. Після затвердження цієї стратегії урядом, цей документ направлять на розгляд Верховної Ради України, яка буде ухвалювати Антикорупційну стратегію на 2026–2030 роки. Лише коли парламент ухвалить цю стратегію, уряд прийме програму, яка конкретизує цю стратегію за термінами, тощо.
Через те, що Антикорупційна стратегія готувалася довше, ніж планувалася, у парламенті залишеться менше часу для її затвердження. Голова Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики в інтерв'ю ZN.UA вказала, що нині у Раді залишається кілька місяців для прийняття цього документа. Вона додала, що "коли наближається дедлайн, парламент часто просто викидає найбільш сенситивні норми заради голосів".
Антикорупційна стратегія на 2026–2030 рр. чітко фіксує весь механізм реформи адвокатури. Цю реформу очікують від України європейські партнери в рамках Ukraine Facility Plan.
У статті виконавчої директорки ГО "Адвокат майбутнього" Дар’ї Писаренко "Сім болючих симптомів української адвокатури, яких більше не можна ігнорувати" — чесний розбір головних проблем, які руйнують довіру й гальмують судову реформу. Це текст про те, що болить професії, і чому ЄС наполягає на змінах зараз.