Комітет із питань антикорупційної політики фізично не встигає проводити експертизу всіх законопроєктів, які потрапляють до парламенту, особливо якщо вони з’являються в порядку денному за день-два до голосування, а Національне агентство із запобігання корупції дуже мляво користується правом на експертизу та зупинку розгляду законопроєктів, заявила в інтерв’ю для ZN.UA Інні Ведерніковій очільниця антикорупційного комітету Верховної Ради України Анастасія Радіна.
Вона назвала проблему комплексною, особливо на фоні безініціативності НАЗК. Так, у 2025 році антикорупційний комітет підготував 139 висновків до законопроєктів першого читання, з них 26 — із корупційними ризиками. Натомість від НАЗК до комітету надійшло лише дев’ять висновків щодо законопроєктів, сім із яких парламент узагалі не розглядав.
«НАЗК має сильніший інструмент — право зупинити розгляд будь-якого законопроєкту на строк до десяти днів для проведення експертизи. 2025 року цей механізм не застосовувався. Хоча, наприклад, 22 липня його можна було використати — текст поправок щодо знищення незалежності НАБУ та САП був відомий за кілька годин до голосування. За цей час НАЗК мало можливість своїм рішенням поставити законопроєкт на паузу для подальшого аналізу, і його того дня не можна було б виносити на голосування. Але НАЗК і особисто пан Павлущик цього не зробили», - вказала Радіна.
Вона наголосила, що ключова проблема навіть не в інструментах, оскільки депутати часто вносять поправки до законопроєкту в останню мить, аби «пропхати» ті чи інші норми.
«Це не випадковість, а технологія. І поки це є нормою політичної культури, будь-які паперові зміни не дадуть результату», - вказала депутатка.
На думку Радіної, аби щось справді змінити, НАЗК має реально користуватися правом зупинки розгляду хоча б у резонансних випадках. А по-друге порядок денний пленарних засідань потрібно формувати не за два дні, а хоча б за тиждень.
Третьою умовою, за її словами, має бути те, що висновок антикорупційного комітету має стати реальною підставою руху чи зупинки розгляду законопроєкту.
«Однак без зміни підходу до дотримання регламенту це не запрацює. Бо регламент — це теж закон. І поки його можна обійти політичною домовленістю, корупційні ризики знаходитимуть шпарини», - констатувала експертка.