UA / RU
Підтримати ZN.ua

НАЗК хоче в обхід процедури спробувати зареєструвати законопроєкт про лобізм

Згідно з документом, навіть заклик громадян до президента накласти вето на той чи інший закон розглядатиметься як лобізм. Водночас для справжніх лобістів «вікно» залишиться відкритим.

Національне агентство із запобігання корупції  хоче в обхід встановленої процедури спробувати зареєструвати у Верховній Раді  проєкт закону про систему державного врегулювання лобіювання в Україні, пише у Facebook заступник голови Громадської ради при НАЗК Сергій Миткалик.

Він нагадав, що Державна антикорупційна програма передбачає необхідність врегулювання питання лобіювання, відтак НАЗК останні місяці активно розробляло законопроєкт під назвою «Про добровільне лобіювання». Однак НАЗК не проводило громадських обговорень та не виносило питання на загал.

«По процедурі, після підготовки законопроєкту, НАЗК повинно провести громадські обговорення та подати підготовлений проєкт до Кабміну. Але НАЗК вирішило зняти весь негатив із себе і запропонувати зареєструвати текст законопроєкту та винести його на голосування через народних депутатів. Депутати дуже хочуть прийняти цей проєкт, бо найперше він дає можливості обмежити діяльність громадських організацій та здійснювати на них тиск у майбутньому», - зазначив Миткалик.

Зокрема, розроблений НАЗК законопроєкт не розмежовує адвокаційну та лобістську діяльність. Таким чином дописи у соціальних мережах та публічна підтримка петиції з вимогою накласти вето президента на той чи інший законопроєкт  підпадатимуть під ознаки лобізму. Для цього громадянам доведеться зареєструватись в реєстрі «лобістів» НАЗК.

«Якщо ми цього не зробимо або порушимо процедуру, НАЗК зможе накласти штраф розміром понад 80 тис. гривень», - зауважив юрист та додав, що застереження про надмірне покарання відмічають навіть GR-організації та асоціації, яким загалом вигідний цей закон.

Він додав, що попри те, що ініціатори законопроекту апелюють до наявності регулювання лобізму в європейських країнах, у ЄС у своїх висновках дали зрозуміти, що питання врегулювання лобізму наразі не є пріоритетним і є важливіші реформи, які можуть запобігти корупції.

«Наші моніторинги лобіювання тютюнових компаній в українських реаліях демонструють, що компанії використовують готівку, а основними лобістами є, наприклад, помічники народних депутатів, які є суб'єктами забезпечення правотворчої діяльності, і відповідно не підпадають під регулювання лобізму», - вказав Миткалик на одну із суттєвих прогалин у законопроєкті.

Читайте також: Новіков особисто вирішував, хто в НАЗК перевірятиме конфлікт інтересів щодо Єрмака та Татарова

Яким чином запровадження в Україні інституту лобіювання може внести в правове коло нове поле для зловживань та позбавити громадськість будь-якого шансу долучатись до законотворчого процесу аналізував у своєму матеріалі «Лобіювання в Україні: to be or not to be?» голова правління StateWatch Олександр Лємєнов.

Водночас про те, що  ліквідація «феодальної роздробленості» колись колегіального НАЗК не гарантувала захисту інституції від «царька», та підміни цілей й завдань інституції  на лояльність до влади, та як голова НАЗК Новіков перевів інституцію в замкнене на себе ручне управління  читайте у матеріалі редакторки відділу політики ZN.UA Інни Ведернікової у матеріалі «Підсумки зовнішнього аудиту НАЗК: стратегічний провал інституції чи Новікова?».