UA / RU
Підтримати ZN.ua

Міністерство Галущенка злило державні обленерго в приватні руки — хто отримає мільярдні потоки?

Автор: Юрій Ніколов

У грудні 2023 року шість обленерго, де основним акціонером є держкомпанія «Українські розподільні мережі» (УРМ), змінили склад наглядових рад (НР). Більшість членів у п’яти обленерго (за винятком «Миколаївобленерго») були обрані з подачі міноритарних акціонерів. 

Державний мажоритарний власник УРМ, підконтрольний міністру енергетики Герману Галущенку, в усіх випадках проголосував за передачу влади міноритаріям. Йдеться про чималий шмат пирога — 2022 року сукупний дохід шести державних обленерго становив 14 млрд грн. Більше було тільки у групи Ріната Ахметова — 22 млрд грн. Суркіси, Григоришин, Коломойський та інші заробляли набагато менше.

Читайте також: Держава передала свої частки ще у п'яти обленерго "Українським розподільним мережам"

Енергетичний заступник голови офісу президента Ростислав Шурма публічно вже відхрестився від цієї оборудки Галущенка. А ринок наповнився чутками про можливих бенефіціарів «реприватизації» обленерго.

Приватні міноритарії, що захопили владу у наглядових радах державних обленерго, — здебільшого працівники самих обленерго, які володіють незначною кількістю акцій на рівні 0,00001%. Це, найшвидше, ті акції, які у 90-х роках минулого століття роздавали людям під час ваучерної приватизації. Але ці міноритарії делегували непростих кандидатів.

Так, рядова інженерка «Тернопільобленерго» запропонувала до складу наглядової ради своєї компанії людей, які раніше представляли інших акціонерів у обленерго Миколаєва і Черкас. Корпоративний секретар «Черкасиобленерго» номінував до НР представника «Енергоатому». Клерк «Хмельницькобленерго» запропонував обрати до НР свого підприємства двох членів наглядової ради «Харківобленерго».

У чому сенс? Тепер новообрані наглядові ради мають повне право призначати голів правлінь обленерго, які вже і розпоряджаються оперативною діяльністю природних монополістів. Саме від них залежить, з якими приватними структурами працюватиме обленерго за підключеннями клієнтів і кому замовлятиме ремонти ліній електропередачі на десятки та сотні мільйонів гривень (ось приклад, як державне обленерго б’є рекорди приватних обленерго). Це найбільші грошові потоки обленерго, через які власники компаній зазвичай і виводять кошти. Той гравець ринку, який хоче отримати під контроль потоки того чи іншого обленерго, має правильно знайти центр прийняття рішень, у якому й одержати дозвіл на призначення бажаного голови правління. Тобто пройти так званий процес обілечування у центральній касі.

Зараз державними обленерго управляє незрима мережа рядових працівників-міноритаріїв. Саме вони мають надавати вказівки своїм членам наглядових рад, як голосувати за призначення голів правління. Однак через їхній підпорядкований статус найманих працівників на зарплаті складається враження, що вони виконують зовнішні вказівки.

З огляду на призначений міноритаріями склад НР є підстави вважати, що центр прийняття рішень, ймовірно, знаходиться в Міністерстві енергетики під керівництвом Германа Галущенка. Чимало запропонованих мінорітаріями кандидатур представляють «Енергоатом», з якого Галущенко і прийшов у міністерство. Серед них і колишній перший заступник голови Фонду держмайна України Дмитро Парфененко, який зараз є радником керівника «Енергоатому» Петра Котіна з команди Галущенка.

Звісно, що за два місяці після обрання наглядових рад ринок наповнився чутками щодо охочих отримати те чи інше обленерго. Наразі не викликає сумнівів тільки доля «Харківобленерго». Його відносять до сфери впливу безпосередньо заступника голови офісу президента Олега Татарова, тому про жодні зміни потоків не йдеться. «Тернопільобленерго» може бути цікавим групі Суркісів, «Миколаїв-» і «Запоріжжяобленерго» — можливо оточенню Давида Арахамії. Однак наголосимо, що це лише чутки про можливий інтерес певних людей, які самі на себе можуть перебирати чужий статус.

Читайте також: 15 мільярдів гривень боргів за електроенергію — сумнівна підтримка енергетиків

А от те, що чутками не є. Ідеологом передачі шести державних обленерго в управління УРМ був заступник голови офісу президента Ростислав Шурма. Однак днями його радник заявив «Форбсу», що Шурма не має стосунку до того, що робить зараз міністерство Галущенка.

Першим цей процес 2023 року помітив відомий експерт енергоринку Олександр Візір. За часів Порошенка—Кононенка він працював у Фонді держмайна та Київській міськраді. 2021 року з’явилась інформація, що президент Володимир Зеленський доручив управління державними обленерго «Енергоатому». На той момент Олександр Візір був помічником голови «Енергоатому» та радником міністра енергетики. Однак згодом Галущенко змінив усі процеси та звільнив восени 2022-го вже непотрібного радника. Відтак, Візір пішов на вільні хліби та з грудня 2022 року працює в ГО «Асоціація енергоефективності та енергозбереження», а з квітня по грудень 2023-го — у «Черкасиобленерго». За його словами, він займався закриттям провадження у справі про банкрутство «Черкасиобленерго» (банкрутство закрили).

Олександр Візір ударив на сполох щодо «тіньової приватизації» обленерго у грудні 2023 року, оприлюднивши у себе в Фейсбуку інформацію про призначення в наглядові ради. Та отримав за це кримінальну справу. За що? Бо влаштувався на роботу, отримав зарплату та витратив її на свій розсуд (див. скан).

Пряма мова викривача: «Після публікації мною посту в ФБ мені одразу почали передавати «привіти» через знайомих у галузі. Перед Новим роком мене навіть набрав керівник АТ «УРМ» Артем Мартинюк і сказав, що його заставляють в Міненерго написати щодо мене заяву в прокуратуру, і запропонував якось помиритися з міністром. Я сказав, що це в принципі неможливо, бо я з ним не сварився, а лише висвітлив об’єктивну реальність.

По факту цієї заяви 01.01.2024 було відкрите кримінальне провадження (поки що фактове), хоча на той момент я вже звільнився з ПАТ «Черкасиобленерго».

Міненерго в перших числах 2024 року почало розганяти новину про той факт, що я ухилянт, і що по факту цього проводяться перевірки та порушено кримінальну справу. Як можна побачити з тексту заяви про вчинення злочину, вона не стосується «ухилянства», а стосується ніби моєї «неналежної» роботи.

27.02.2024 мене вже викликали на допит у цій справі. Я не вірю в її перспективність, як мінімум тому, що всі необхідні робочі задачі я виконав, а отримані кошти перерахував на потреби ЗСУ і все це було зроблено до відповідної заяви АТ «УРМ». На мій погляд, основна задача цих «заходів» - залякати мене. Через мою позицію щодо необхідності зміни менеджменту АТ «Харківобленерго» через жахливі результати фінансової діяльності цього підприємства (зараз знаходиться під контролем Олега Татарова) слідчі ДБР 16.08.2022 року провели у мене в квартирі обшук (причому ухвала про обшук була видана Личаківським районним судом міста Львова, а живу і зареєстрований я у Вишгороді), вилучили комп’ютерну техніку, телефон, документи та грошові кошти. Після цього ДБР жодного разу мене не викликало і не проводило щодо мене жодних дій.

09.05.2023 року я скасував арешт, накладений на моє майно, але 15.06.2023 ДБР через Печерський районний суд міста Києва повторно наклало на моє майно арешт.

06.03.2024 року я повторно скасував арешт і звернувся в ДБР щодо повернення мого майна. В січні 2024 року я також подав заяву до Європейського суду з прав людини стосовно порушення моїх прав щодо розпорядження належним мені майном».

Отже, висновки такі.

Група Германа Галущенка у співпраці з правоохоронною вертикаллю Олега Татарова проводить чергову операцію з перерозподілу енергетичного ринку. Торік вони вже намагалися посунути державне «Укренерго» з потоків міжнародної фінансової допомоги. А зараз влаштували не дуже елегантну приватизацію державних обленерго.

За реакцією Володимира Зеленського ми зрозуміємо, чи було це «партизанською вилазкою», яких в ОП не терплять під жодним соусом, або ж узгодженою операцією.

Також ця історія вкотре доводить недієвість найкращих із кращих західних практик у наших широтах. Без дієвого і невідворотного покарання корумпантів усі ці перевірені роками західні рецепти тут легко трансформуються у схеми.

Важливо заначити, що 5 березня 2024 року президент підписав проект Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення корпоративного управління юридичних осіб, акціонером (засновником, учасником) яких є держава» №5593-д, який розблокував отримання Україною 1,5 млрд євро макрофінансової допомоги від Світового банку. Нормами цього закону якраз і є посилення корпоративного управління в держкомпаніях та розширення повноважень наглядових рад. Не дуже корелює з тим, що насправді держава допускає наявність у держкомпаніях наглядових рад, які не відповідають жодним найкращим практикам прозорості та відповідальності.

Нижче для допитливих читачів ми публікуємо списки членів наглядових рад, обраних у підозрілий спосіб наприкінці 2023 року, та міноритаріїв, які висували цих членів до складу наглядових рад.

 

Наглядову раду «Тернопільобленерго» захопили представники Григоришина і рядової працівниці з обленерго

Державний акціонер «Українські розподільні мережі» отримав одного із семи членів НР, маючи 51% акцій. Офшор Bikontia enterprises limited з групи Григоришина при 25% акцій отримав трьох членів. І також трьох членів отримала інженер цього обленерго Галина Наумик, яка володіє 0,000001% акцій. За таке рішення проголосував мажоритарний акціонер — державне АТ «УРМ».

 

Наглядову раду «Черкасиобленерго» захопив міноритарій Горстка

Чотирьох із семи членів НР отримав власник 0,00006% акцій Василь Горстка, також відомий як корпоративний секретар «Черкасиобленерго». Ще двох членів отримала група Григоришина з 24% акцій. І лише одного можна назвати представником держави, яка загалом контролює 71% акцій обленерго. Однак привертає до себе увагу те, що фактично всі запропоновані Горсткою члени так чи інакше пов’язані з державним сектором.

 

Наглядову раду «Харківобленерго» захопили юристи-міноритарії з 0,0000…%

З семи членів НР лише троє представляють УРМ з 65% акцій. Решта висунуті міноритаріями, що мають лише кілька акцій обленерго. Троє — від Ярослава Нечипоренка (ПІБ збігається з даними власника юркомпанії «Юридична допомога», Київ) і один — від Анни Квіцінської (адвокат із таким ПІБ представляє «Харківобленерго» в судах).

 

Наглядову раду «Запоріжжяобленерго» захопив начальник служби охорони праці

Чотири із семи крісел у НР отримав начальник служби охорони праці «Запоріжжяобленерго» Василь Федорончак із 0,001% акцій. Ще двох отримали офшори приватних акціонерів. За такий розклад проголосувало державне АТ «УРМ» із 60% акцій, яке отримало лише одного представника.

 

Наглядову раду «Хмельницькобленерго» захопив клерк самого обленерго з 0,00026% акцій

Чотирьох із семи членів НР запропонував заслужений енергетик СНД Борис Кравець із 0,00026% акцій, який працює в апараті обленерго. Ще одним членом став міноритарій Євгеній Ситниченко з 0,2355% акцій, який висунув сам себе. І з таким розкладом погодилося державне АТ «УРМ», яке на свої 70% акцій отримало лише двох представників.

 

Наглядову раду «Миколаївобленерго» отримала держава

На тлі решти обленерго вирізнилося миколаївське. Тут п’ять із семи членів представляють державне АТ «УРМ». Ще двоє — це представники міноритарного власника КУА «Реноме-2008», який раніше був пов'язаний із російськими ексакціонерами українських обленерго VSE Бабакова—Воєводіна—Гінера.