Комісія з проведення незалежної оцінки ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції, яка складається з трьох міжнародних експертів, призначених Кабінетом міністрів України, підготувала свою оцінку роботи структури в 2020-2021 роках. Повний текст документу опублікували на сайті уряду.
Згідно з висновком, діяльність НАЗК протягом зазначеного періоду не була неефективною, оскільки не досягла порогу неефективності згідно з оцінкою всіх критеріїв. Водночас, спираючись на результати аудиту та загальну думку експертів, Комісія "утрималася від того, щоб зробити висновок про ефективність" антикорупційного агентства.
У Комісії визнали, що впродовж 2020-2021 років НАЗК задовільно виконало більшість завдань, покладених на нього. Зокрема, йдеться про вдале виправлення багатьох недоліків, які призвели до розформування попереднього склад органу. Також Комісія звернула увагу, що робота тоді відбувалася під час пандемії COVID-19, коли кілька повноважень агентства тимчасово припинили за рішеннями зовнішніх суб’єктів – це негативно вплинуло на діяльність.
"Однак Комісія наголошує, що в кількох аспектах НАЗК не змогло забезпечити високоякісні результати, що було пов’язано переважно з недостатнім рівнем прозорості роботи агентства, серйозними помилками в підході до розробки нормативно-правових актів, що регулюють роботу працівників НАЗК у ключових сферах, недоліками в організаційній структурі та кадрових рішеннях, а також з реалізацією функції внутрішнього контролю", – йдеться у звіті.
Згідно з оцінкою експертів, Національне агентство з питань запобігання корупції виконало 148 (72%) із 206 критеріїв, врахованих у підрахунку (усього їх існує 237). Деякі критерії не бралися до уваги, оскільки Комісії не вдалося отримати достатньо інформації для відповідних висновків, або тому, що НАЗК не виконало їх через зовнішні чинники. Невиконаними визнано 58 критеріїв.
Найбільший відсоток невиконання критеріїв (48%) – у сфері управління та організаційної спроможножності. Зокрема, значній критиці експертів піддалася організаційна структура НАЗК, у якій невиправдано довго деякі посади займали виконувачі обов’язків.
Також заходи зі стратегії інституційного розвитку не відповідали стратегічним цілям та не мали вимірюваних показників. Суттєві зауваження викликало положення про відкритий конкурсний відбір кадрів структури, у якому бракувало відкритості, прозорості та неупередженості. Деякі нормативно-правові акти агентства містили серйозні недоліки в питанні якості та відповідності законам України.
"У кількох випадках керівництво НАЗК уникало прийняття обов’язкових для виконання правових актів. Воно замінювало такі акти «методологічними рекомендаціями» чи подібними документами без обов’язкової юридичної сили, які не підлягають обов’язковій реєстрації в Міністерстві юстиції. Прийняття таких документів часто відбувалося не на основі публічних консультацій, а в деяких випадках документи не були доступні для ознайомлення громадськості навіть після затвердження. Деякі обов’язкові нормативно-правові акти, що існували раніше, НАЗК скасувало (та не замінило новими) або взагалі не прийняло", – заявили експерти.
Питання у них також виникли до автоматизованого розподілу перевірок між представниками НАЗК, який не охоплював всіх перевірок, а його процедура створювала ризик потенційного втручання. Тим часом у Єдиному державному реєстрі осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, були не пов'язані справи.
"Комісія з оцінювання виявила серйозні недоліки в організації функції внутрішнього контролю в НАЗК, що викликає занепокоєння, враховуючи, наскільки ця функція важлива для ефективного, підзвітного управління державним органом. Управління внутрішнього контролю НАЗК виконувало функції (перевірка майнових декларацій особливих категорій декларантів), що виходили за межі його мандату, визначеного Законом «Про запобігання корупції». Процедури перевірки доброчесності та моніторингу способу життя співробітників НАЗК критикували заінтересовані сторони, і НАЗК не вирішило ці проблеми. Були відсутні дієві внутрішні канали для повідомлення уповноваженими особами НАЗК про випадки внутрішнього чи зовнішнього втручання в їхню діяльність", – наголошується в оцінці.
Серед негативних зовнішніх впливів у документі виокремлені такі: призупинення зобов’язань партій подавати фінансову звітність, затримка Верховною Радою ухвалення Національної антикорупційної стратегії, обмеження оплати праці. Хоча експерти не вважають доцільною практику НАЗК навмисно не закривати багато вакансій, щоб збільшити доступні кошти на зарплати.
"Найпомітнішою спробою обмеження повноважень НАЗК стало рішення Конституційного Суду України від жовтня 2020 року про скасування кількох важливих повноважень НАЗК, зокрема фінансового контролю за активами та інтересами державних службовців. Рішення КСУ серйозно підірвало правову базу у сфері боротьби з корупцією. Це призвело до закриття численних кримінальних та адміністративних проваджень щодо ймовірних корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень", – зазначили експерти.
У процесі розробки представниками НАЗК Антикорупційної стратегії України та Державної антикорупційної програми відзначено всебічне врахування результатів досліджень, зокрема рекомендації та аналізу від українських і міжнародних неурядових організацій, проведення консультацій з незалежними експертами та громадськістю. Комісія додала, що агентство забезпечило інклюзивний процес у ході створення проєкту стратегії та плану дій, назвавши це суттєвим досягненням на тлі того, що "в багатьох інших випадках розробки нормативних актів НАЗК не організувало прозорої взаємодії з громадськістю".
"У ситуації відсутності формальної антикорупційної стратегії, прийнятої Верховною Радою, НАЗК могло вжити конкретних, прозорих заходів, незалежних від зовнішніх заінтересованих сторін, щоб забезпечити підзвітність у своїй роботі, зміцнити довіру з боку громадськості та сприяти розумінню та підтримці своєї місії. НАЗК могло б покращити свою роботу з громадськістю, щоб пояснити свої пріоритети, встановити контрольні показники для вимірювання ефективності та визначити короткострокові та довгострокові цілі. НАЗК не виконало вимог закону опублікувати свої висновки щодо рівня корупції та сприйняття антикорупційних інституцій, – наголосили експерти.
Комісія заявила про ризик бюрократизації антикорупційних систем управління на тлі оновленої Методології оцінювання корупційних ризиків та підготовки антикорупційних програм для державних установ. Там вважають, що механічне застосування чітких алгоритмів може стати перешкодою для врахування конкретних обставин окремих структур. У такому випадку краще розробити практичні вказівки.
"НАЗК має перенести акцент з періодичного планування антикорупційних заходів на створення дієвої системи внутрішнього антикорупційного контролю в кожному державному органі. За ефективне функціонування такої системи повинен відповідати керівник установи", – йдеться в оцінці.
У Комісії назвали не найефективнішою моделлю з протидії корупції для державних органів вимогу щодо погодження інституційних програм з боку НАЗК. Цим має займатися глава державної організації, який повинен нести відповідальність у разі недостатньої дієвості антикорупційної програми. НАЗК тим часом може надавати рекомендації та методологічну підтримку. Експерти зауважили: "Показово, що НАЗК не затвердило власну антикорупційну програму на 2020 рік, що не призвело до жодних дисциплінарних чи інших наслідків. Таким чином, НАЗК не стало взірцем у цьому питанні".
У питанні дотримання вимог законів щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, відзначено ефективність агентства, але теж вказано на потребу підвищити точність, послідовність та прозорість для посилення суспільної довіри. Також є зауваження до ефективності використання інформації, своєчасного оновлення методичних рекомендацій та роз’яснювальних матеріалів, непроведення комплексного періодичного перегляду внутрішніх процедур моніторингу та контролю дотримання законодавства, неспроможності звертатися до суду в кожному випадку за наявності підстав для скасування рішень та актів.
Системним недоліком у сфері запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, інших вимог та обмежень, названо скасування головою НАЗК у 2020 році порядку щодо складання адміністративних протоколів за правопорушеннями та випуск трьох окремих "методичних рекомендацій" на заміну. "Регулювання цієї процедури за допомогою "рекомендацій" позбавляє відповідних посадових осіб правової визначеності та може призвести до зловживання повноваженнями з боку НАЗК. Також схоже, що ця практика суперечить принципу законності, якого повинні дотримуватись у своїй діяльності органи державної влади".
Комісія відзначила прогрес органу в контролі фінансування партій у 2020-2021 роках, але закликала Верховну Владу без зволікань відновити повний мандат НАЗК та всі зобов’язання політичних сил щодо подання фінансової звітності. Також експерти помітили нездатність агентства вчасно запустити електронну систему подання та оприлюднення звітів політичних партій та вжити своєчасних і належних заходів щодо притягнення до відповідальності порушників термінів подання таких звітів.
Згідно з документом, процес є і в захисті прав та інтересів викривачів. "Однак ефективність НАЗК в питанні захисту викривачів була нерівномірною. НАЗК не виконало вимоги щодо створення внутрішніх захищених каналів для забезпечення конфіденційності анонімних викривачів. НАЗК не надало доказів конкретних випадків, коли корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення, виявлені за повідомленнями викривачів, призвели до відповідальності порушників" - наголосили представники Комісії.
Там наголосили, що антикорупційному агентству треба підвищувати обізнаність про важливу роль викривачів, канали повідомлення та ступінь належного захисту, покращувати співпрацю з органами державної влади для запобігання помсти.
"Комісія виявила серйозні недоліки у підході НАЗК до оприлюднення деяких проєктів підзаконних актів та проведення консультацій щодо них. Такі недоліки було відзначено в оцінюванні за окремими напрямами діяльності НАЗК. У кількох випадках НАЗК не виконало Закон «Про доступ до публічної інформації». Комунікація між НАЗК та Громадською радою інколи була не оптимальною. Протягом періоду оцінювання НАЗК не уклало меморандумів з компетентними іноземними органами, зокрема щодо обміну інформацією. Не було досягнуто прогресу у співпраці між НАЗК та іноземними НУО. Річні звіти НАЗК не включали всіх передбачених законодавством елементів і були недостатньо вичерпними в деяких сферах", - зазначили у звіті.
Раніше Національне агентство з питань запобігання корупції запустило OSINT-трекер на порталі «Війна та санкції», з якого можна дізнатися про активи російських олігархів і підсанкційних осіб.