Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України у вівторок, 21 лютого, змінила запобіжний захід для колишнього генерального директора держпідприємства "СЕТАМ" Віктора Вишньова, який підозрюється в участі в корупційній схемі щодо продажі арештованого майна, яке перебувало в розпорядженні АРМА, за заниженою вартістю. Про це повідомила пресслужба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в Telegram.
Фігуранта справи відправили під варту з альтернативою застави в розмірі 13,24 мільйона гривень. Підозрюваного арештували в залі суду.
"Заслухавши доводи сторін, суд апеляційної інстанції частково задовольнив апеляційну скаргу прокурора САП на рішення суду першої інстанції, яким вказаному підозрюваному було обрано запобіжний захід у вигляді застави. Апеляційні скарги сторони захисту суд залишив без задоволення", – уточнили в повідомленні.
У САП не розкрили, до кого з ексочільників ДП "СЕТАМ" було застосовано згаданий запобіжний захід. Однак, згідно з грудневим повідомленням НАБУ, йдеться про Віктора Вишньова, який керував підприємством у 2016-2020 роках, – йому повідомили про підозру 29 грудня.
За даними слідства, махінації з арештованим майном завдали шкоди на понад 485 мільйонів гривень. Вишньова звинувачують у зловживанні службовим становищем і розтраті майна в особливо великих розмірах або організованою групою за ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 28 та ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України.
Як вважають правоохоронці, колишній гендиректор "СЕТАМ" забезпечував проведення електронних торгів для реалізації речових доказів за заниженою вартістю й створював необхідні умови для перемоги заздалегідь визначених осіб.
Раніше повідомлялося, що АРМА запустило реєстр арештованих активів та просить відкрити до нього доступ.
Увесь час, поки націоналізованим компаніям підшукують нових керуючих, вони фактично не працюють, втрачаючи активи, накопичуючи борги та не сплачуючи ані копійки державі. Але АРМА, що відповідає за пошук управителів, це, здається, не надто турбує.
У тексті "АРМА: нехай увесь світ зачекає" Олександр Лємєнов на конкретних прикладах пояснює, чому Нацагентству з повернення активів варто було б пришвидшитися.