За даними Всесвітнього фонду дикої природи, популяція диких тварин у світі зменшилася в середньому на 68%. Головною причиною є вирубка лісів, інтенсивне землеробство та зміна використання землі. Але природа може відновитися за умови, що їй дадуть шанс. Понад сто країн прийняли необхідність боротьби з вимиранням біологічних видів та визнали небезпечні наслідки зміни клімату для біорізноманіття. Це потрібно було визнати вже давно і не тільки заради дикої природи. Усе те, що загрожує екосистемам, не менш небезпечне і для здоров’я людей, пише The Economist.
Значна кількість даних свідчить про зв’язок між руйнівною екологічною кризою та появою нових хвороб. Повністю зрозуміти те, як одне призводить до іншого, наразі важко, але пошуки джерела COVID-19 можуть стати частиною відповіді.
Чому зміни в екосистемах пов’язані з поширенням хвороб і що збільшує ризик спалахів нових патогенів?
З більш ніж 330 захворювань, що виникли між 1940 і 2004 роками, майже дві третини були зоонозними, тобто вони перейшли від тварин до людей. З них понад 70% походять з дикої природи. І хоча багато факторів беруть участь у передачі хвороб, включаючи зростання кількості населення, міграцію та зміну клімату, вчені все більше звертають свою увагу на те, як зміна стану планети впливає на перехід патогенів від тварин до людей.
Дослідження, опубліковане в березні цього року вченими з Університету Монпельє, виявило зв'язок між змінами у глобальному лісовому покриві між 1990 та 2016 роками та збільшенням частоти епідемій, навіть враховуючи той факт, що вирубка лісів зазвичай означає більшу кількість людей, що живуть поблизу. У міру скорочення лісового покриву (з 31,6% до 30,7%) кількість захворювань зросла, особливо в тропічних районах.
Однією з імовірних причин збільшення кількості патогенів є те, що вирубка дерев розширює контакт між людьми та тваринами, що переносять хвороби. Вчені виявили зв'язок між втратою лісів у Західній та Центральній Африці та спалахами Еболи між 2004 та 2014 роками.
Вважається, що вірус Ебола передається інфікованими кажанами та приматами. І взаємодія з іншими ссавцями не є єдиною проблемою. Вирубка дерев також може збільшити загрозу для людей, викликану вірусними інфекціями, що передаються через укуси комарів. Дослідники з Університету Флориди проаналізували дослідження 87 видів комарів у 12 країнах. З них більше половини, як відомо, переносять хвороби.
Компенсація втрачених лісів висадженням одних видів дерев також може призвести до передачі хвороб. Якщо місця проживання хижаків знищуються, а їх популяція скорочується, інші біологічні види, такі як гризуни, комарі, кажани та деякі примати, будуть розмножуватися.
Вони також можуть передавати потенційно зоонозні патогени і мають тенденцію скупчуватися в місцях, де проживає велика кількість людей та одомашнених тварин. Гризуни, наприклад, часто населяють прикордонні території між новоствореними пасовищами та лісами.
Дослідження, опубліковане минулого року екологами в Science, описує узлісся тропічних лісів як «головний стартовий майданчик» для нових вірусів. Дикі тварини також можуть рухатися до населених пунктів у пошуках їжі.
Для прикладу, дерева манго, посаджені на свинофермах у Малайзії, ймовірно, привабили плодових кажанів, що переносять вірус Ніпа, який заразив місцевих фермерів у 1999 році. Крім того, у Бангладеш досі щорічно спостерігаються спалахи цього вірусу.
Зрештою, потрібно більше працювати, щоб зрозуміти, як взаємодія людей з природою поширює хвороби. Але поява нових патогенів, таких як вірус, що викликає COVID-19, надає зусиллям щодо збереження біорізноманіття планети нового значення, резюмує видання.
Міжнародна група кліматологів, антропологів, палеонтологів і екологів заявила про те, що при збереженні підвищення середньої температури до 2500 року Земля може стати непридатною для життя людей. У своїй роботі вони розглянули три можливі сценарії розвитку подій, при найгіршому з яких регіони, що тривалий час були центрами зародження культури і розвитку видів (наприклад, басейн Амазонки), стануть неплідними.