Попередження з Москви останнім часом надходять дедалі частіше, а країни Балтії — Латвія, Литва та Естонія — мають гіркий досвід розуміння, що це може означати. В Під час передвиборчої кампанії Владімір Путін назвав поводження Латвії з етнічними росіянами проблемою безпеки — риторика, схожа з тією, що використовувалася перед початком повномасштабного вторгнення в Україну, пише видання Bloomberg.
Країни Балтії звикли до залякувань з боку Москви, які членство в ЄС і НАТО допомогло приглушити, але після лютого 2022 року ситуація змінилася. Тепер, невпевнені зусилля Заходу з надання допомоги Україні й невблаганний перехід Росії до військової економіки при збереженні суспільної підтримки створюють відчуття виникнення нової загрози.
Ніхто не очікує від Путіна негайного нападу, тому, що Росія повністю втягнута в події в Україні і зайнята поповненням особового складу військ і техніки. Але офіційні особи країн Балтії вважають, що Путін може задуматися про задоволення своїх імперіалістичних амбіцій. Як колишні радянські республіки зі значною російськомовною меншістю, вони вважають себе головними кандидатами на те, щоб опинитися наступними на лінії вогню.
"Я розглядаю сьогоднішню ситуацію як велику спокусу для Росії напасти на Захід і країни НАТО, тому що вони бачать нашу нерішучість у підтримці України", — каже колишня президентка Литви Даля Грібаускайте.
Литва вважає нинішні коливання щодо допомоги Україні "величезною стратегічною і тактичною помилкою, тому що рано чи пізно Путін побачить вікно можливостей і скористається ним". На думку Грібаускайте, вже надто пізно для стримування, і замість цього необхідно зміцнювати оборону, причому терміново.
Країни Балтії збільшують витрати на оборону, закуповують системи повітряної та берегової оборони, ракетні установки HIMARS і розглядають можливість ширшого призову в армію. Естонія, наприклад, стала найбільшим покупцем 155-міліметрових артилерійських снарядів у ЄС минулого року. Вона має намір побудувати сотні бункерів уздовж російського кордону, а Латвія протягом короткого часу розглядала можливість мінування території, але потім відмовилася від цієї ідеї.
Західні служби розвідки називають термін від трьох до п'яти років, протягом якого Росія зможе відновити свій військовий потенціал і становити загрозу, за умови припинення воєнних дій в Україні.