В Києві настрої були похмурими, коли у вихідні активісти зібралися на площі, щоб вшанувати пам'ять загиблих під час протестів три роки тому. Революція, яка відбулася в Україні в 2013-2014 роках, спалахнула після того, як тогочасний президент Віктор Янукович відмовився підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Коли снайпери почали розстрілювати демонстрантів, деякі з них тримали прапори Євросоюзу.
Тепер українці дедалі більше почуваються покинутими блоком 28 країн, в якому вони бачили модель і наставника. Про це сьогодні пише Financial Times.
"Я б хотів, щоб європейці дотримуватися тих цінностей, про які вони говорять, і відкрили двері для українців", - сказав активіст Ігор Лучук, який готував їжу і напої для інших поблизу Михайлівського собору.
"Якщо ви пообіцяли відкрити кордон, то зробіть це. Ми виконали свою частину угоди. Ми ухвалили закони, які від нас вимагали", - додав він.
Видання пояснює, що Лучук мав на увазі домовленість між Україною і ЄС про скасування короткострокових віз, реалізацію якої українцям вже дуже довго обіцяють. Київ сподівався, що все запрацює до кінця року, але тепер, здається, з доведеться знову почекати кілька тижнів чи й навіть місяців. Більше того, сама угода про євроінтеграцію, яка дала поштовх революції, тепер здається хиткою. Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте минулого тижня попередив, що він готовий потопити угоду через результати консультативного референдуму, який відбувся в квітні. Хіба що Нідерланди отримають зобов'язуючі гарантії, що угода не стане першим кроком України до членства в ЄС.
Багато українців бачать в угоді саме це. Навіть попри те, що чиновники в Брюсселі намагаються знайти рішення нідерландській проблемі до саміту ЄС, якій відбудеться в четвер, ризик криється в тому, що українці все ще бачать, як союз закриває перед ними двері.
"Ставки для ЄС високі в цій великій східноєвропейській країні, за вплив у якій Захід і Росія тривалий час змагалися. Подальше розчарування Євросоюзом серед українців може похитнути прозахідний уряд", - йдеться в статті.
"Це тестування довіри до ЄС, - сказала заступник міністра закордонних справ Олена Зеркель, - Є відчуття певної зради, особливо, якщо звернути увагу на ціну, яку ми заплатили за наші європейські прагнення. Жодна країна ЄС не заплатила таку ціну", - додала вона.
Видання зауважує, що адміністрація президента Петра Порошенка вклала серйозний політичний капітал у мету добитися безвізового режиму. Останні опитування свідчать, що 40% українців вважають це важливим питанням. Чиновники сподіваються, що скасування віз зупинить скорочення підтримки уряду через економічний і політичний шок, спричинений російською анексією Криму і війною на Сході України, яку почала Росія. Крім того, популярність влади зменшилася і через болючі реформи, на яких наполягають західні донори Києва.
Але питання безвізового режиму стало дуже чутливим для країн ЄС після кризи через наплив біженців. В інтерв'ю Financial Times колишній Генеральний секретар НАТО Андрес Фог Рассмусен застеріг, що ситуація в Україні може стати "дуже небезпечною", якщо Захід не продемонструє свою підтримку у відповідь на реформи Києва. Українці вже невдоволені підвищенням цін на енергію, на якому наполягав МВФ в рамках програми фінансової підтримки.
"ЄС варто взяти це до уваги і зробити все можливе, щоб стабілізувати позицію президента і уряду, щоб вони могли до кінця довести свої обіцянки", - сказав Рассмусен, додаючи, що нинішня влада за 2 роки "провела значно більше реформ, ніж було зроблено за 25 років незалежності", і далеко не всі зміни популярні.
Тим часом, посол ЄС пообіцяв українцям безвізовий режим за кілька місяців. За його словами, органи влади Європейського Союзу прийняли рішення про введення безвізового режиму.
8 грудня комітет Європарламенту з питань громадянських свобод, юстиції та внутрішніх справ схвалив компромісний варіант механізму припинення безвізового режиму для третіх країн. Від утвердження в ЄС механізму припинення безвізового режиму залежить розгляд питання про надання безвізового режиму для України.