У серпні минулого року, за кілька місяців до того, як президент США Джо Байден переміг на виборах, він спостерігав за ситуацією в Білорусі. Східноєвропейська держава зіштовхнулася з хвилею протестів після того, як самопроголошений президент Білорусі Олександр Лукашенко «вкрав вибори». Гнів білорусів через фальсифікацію результатів голосування спричинив безпрецедентну політичну мобілізацію всередині країни та викликав солідарність на всьому континенті серед тих, хто вимагає змін та закликає «останнього диктатора Європи» покинути владу, пише Washington Post.
Колишній президент США Дональд Трамп, однак, протягом деякого часу був помітно стриманим у своїй реакції на події в Білорусі, що стало не лише відображенням його «приязні» до автократів у колишніх радянських країнах, але й небезпечної на той час ймовірності того, що Трамп теж міг бути причетним до маніпуляцій із результатами виборів у власній країні. Хоча, пізніше адміністрація Трампа запровадила санкції проти деяких білоруських чиновників і компаній.
Байден засудив «напади на демократію», здійснені адміністрацією Лукашенка, і пообіцяв принципові дії.
«Моя адміністрація завжди буде відстоювати демократичні принципи та права людини, і ми будемо співпрацювати з нашими демократичними союзниками та партнерами, щоб спільно вимагати дотримання цих прав», - сказав тоді Байден.
З моменту отримання влади адміністрація Байдена відновила санкції проти Білорусі. Він також запровадив санкції проти 109 державних службовців, пов'язаних з кампаніями репресій в країні. Але нещодавні події в Білорусі можуть означати, що на Лукашенка чекає більший тиск.
У неділю влада Білорусі зробила драматичний крок, який став частиною ширших репресій проти опозиційних активістів та незалежних ЗМІ. Влада перехопила цивільний авіалайнер, що перевозив білоруського дисидента, змусивши його приземлитися в Мінську. Після приземлення літака, білоруського журналіста Романа Протасевича затримали.
Європейські лідери вважають такі дії «викраденням», «актом тероризму» та підставою для подальшого покарання режиму Білорусі.
26-річний Протасевич керував популярним телеграм-каналом Nexta, який викрив жорстокість білоруської поліції під час антиурядових демонстрацій минулого року. У листопаді Протасевича включили до списку осіб, які нібито причетні до терористичної діяльності.
За словами члена команди Nexta Тадеуша Гічана, білоруські «агенти» сіли на літак в Афінах і, опинившись над повітряним простором своєї країни, продовжили залякувати пілота та персонал авіакомпанії, попереджаючи про бомбу. Після посадки в Мінську, літак відправився до столиці Литви без Протасевича.
Цей інцидент викликав стурбованість по всій Європі через свій нахабний характер та широкі наслідки для регіональних авіаперевезень. Лукашенко продемонстрував, що його політичні опоненти у небезпеці навіть поза межами країни. Протягом останніх тижнів влада в Мінську здійснювала рейди в офісах та студіях низки дисидентських ЗМІ, які критикували режим Лукашенка та його соратників.
Очікується, що під час обговорень на засіданні Європейської Ради у понеділок лідери вимагатимуть нових каральних заходів проти режиму Лукашенко, а Білорусь, швидше за все, буде в центрі уваги.
Колишній президент Європейської ради Дональд Туск вважає, що Лукашенко «загрожує не лише власним громадянам, але й міжнародній безпеці. Його акт державного тероризму вимагає негайної і жорсткої реакції всіх європейських урядів та установ».
«Примусова посадка комерційного літака для затримання журналіста є безпрецедентним, шокуючим актом», - заявив прем'єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс.
Адміністрація Байдена також висловила свою рішучу критику. Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Америка «рішуче засуджує таку переадресацію польотів, а також постійні переслідування та свавільне затримання журналістів, яке практикує режим Лукашенка».
«Ми тісно координуємо нашу відповідь з партнерами, включаючи представників ЄС, Литви та Греції» - йдеться у заяві держсекретаря, яка вимагає негайного звільнення Протасевича.
Але ситуація ускладнюється, оскільки Байден готується до можливої зустрічі з президентом Росії Володимиром Путіним наступного місяця. Зіштовхнувшись із посиленням європейського тиску, Лукашенко може звернутися до Москви за більшою підтримкою та захистом, що призведе до поглиблення політичної інтеграції між двома країнами. А це погана новина для звичайних громадян Білорусі, які відчайдушно хочуть побудувати справжню демократію.
Це також ускладнює політику адміністрації Байдена, яка вже й так отримала різку критику через те, що не робить достатньо для стримування проекту газопроводу «Північний потік-2», який стане вигідним для Кремля.
У Вашингтоні низка аналітичних центрів пропонує більш рішучий підхід до режиму Лукашенка з боку адміністрації Байдена. Окрім нових санкцій та посилення співпраці у сфері безпеки з європейськими сусідами Білорусі, вони порадили Байдену називати Лукашенка «колишнім президентом країни» та запросити лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську до Білого дому.
Редакційна стаття Washington Post також закликала до подальших дій проти Росії та розширення зусиль для захисту активістів і репортерів, які перебувають у полоні автократичних режимів.
«Адміністрація Байдена повинна використовувати важелі впливу, що містяться в законодавстві, прийнятому Конгресом, щоб запровадити санкції проти росіян, причетних до репресій у Білорусі», - йдеться в статті.
Однак експерти попереджають, що Захід має обмежені важелі впливу на ситуацію. Раніше під час кризи Росія взяла від Лукашенко «неофіційні зобов'язання» провести конституційну реформу та «модернізувати» політичну систему країни. Однак це може стати значним посиленням режиму, який провокує політичну поляризацію нації.
Ця атмосфера холодної громадянської війни призвела не тільки до того, що Лукашенко стає більш репресивним автократом, але і на невизначений час відкладає політичну реформу. Коли деескалація стає майже неможливою, суспільство поляризується, і все менше людей готові закривати очі на жорстокість режиму, тому зростає ймовірність загострення білоруської кризи, що ризикує спричинити чергову спонтанну ескалацію насильства, резюмує видання.
Після полудня 23 травня низка білоруських ЗМІ повідомили про екстрену посадку в аеропорту Мінська літака Ryanair рейсу Афіни-Вільнюс. Спочатку повідомлялося про можливе мінування повітряного судна, в аеропорт стягнули пожежні і карети «швидкої допомоги».
Пізніше стало відомо про те, що на борту літака знаходився опозиційний журналіст Роман Протасевич, його затримали. Інформацію про затримання Протасевича підтвердили в МВС Білорусі. На батьківщині журналіст є підозрюваним за статтею 293 КК Білорусі, йому може загрожувати страта.
За словами пасажирів рейсу Афіни-Вільнюс, про мінування літака пілотові повідомив якийсь чоловік. Пілоти зв'язалися з землею, в небо було піднято винищувач МіГ-29 ВС Білорусі. За даними ЗМІ, винищувач фактично змусив цивільний борт змінити курс від кордону і сісти в аеропорту Мінська. Наказ підняти в небо винищувальну авіацію віддав особисто нелегітимний президент Білорусі Олександр Лукашенко.