З початку пандемії коронавірусу Китай і Росія використовували засоби медичного призначення для досягнення тих чи інших цілей зовнішньої політики. Обидві країни весною минулого року у розпал пандемії надіслали маски та інше захисне медичне спорядження до найбільш постраждалих країн. Зараз вони обіцяють забезпечити країни вакцинами від коронавірусу, однак, «вакцинна дипломатія» Росії та Китаю викликає деякі запитання, пише Financial Times.
Оскільки багаті та впливові країни «захоплюють» основну частину схвалених вакцин, виготовлених західними виробниками, країни з низьким та середнім рівнем доходу, від Бразилії та Нігерії до Алжиру та Єгипту, звертаються до Москви та Пекіна. Китайські вакцини знаходять покупців у Латинській Америці та на Близькому Сході. Вакцини від китайської компанії Sinopharm розповсюджуються в Об'єднаних Арабських Еміратах і на Балканах. Sinovac отримувала замовлення з Туреччини та Бразилії, а вакцина CanSino проходить клінічні випробування у країнах, таких як Пакистан та Мексика.
Ці процеси контролює фактично весь державний апарат Китаю. Пекін, який має контракти на доставку вакцин із двома десятками країн, розпочав свою діяльність за каналами співпраці власної ініціативи "Один пояс, один шлях".
«Питання охорони здоров’я було однією з багатьох підтем цієї ініціативи. На тлі пандемії воно стало головним акцентом», - говорить Моріц Рудольф з Німецького інституту міжнародних справ та безпеки.
Тим часом Росія стверджує, що отримала замовлення на 1,2 мільярда доз свого препарату Sputnik V, який експертна перевірка випробувань у виданні The Lancet оголосила безпечним та ефективним. Препарат отримав дозвіл на екстрене використання в таких країнах, як Аргентина, Мексика та Білорусь. У вівторок Іран розпочав масову вакцинацію, а першу дозу Sputnik V отримав син іранського міністра охорони здоров'я.
Зовнішньополітичні цілі Росії та Китаю є широкими. Пекін намагається протидіяти звинуваченням з боку міжнародної спільноти у тому, що приховував раннє поширення хвороби. Китай також пов'язує свої зусилля щодо вакцинації з перспективою майбутніх інвестицій - наприклад, в енергетику чи технології. Крім того, допомога деяким країнами може стати джерелом підтримки для Китаю, коли йому знадобляться союзники з таких питань, як територіальні суперечки, говорить старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин Янчжун Хуанг.
Для Москви вакцинна дипломатія має побічну вигоду. Таким чином Москва ставить у незручне становище ЄС, який бореться із затримкою доставки вакцини та повільною імунізацією - минулого тижня Росія доставила в Угорщину свій препарат, хоча Sputnik V ще не отримав офіційного дозволу ЄС.
По мірі того, як російські відносини з ЄС та США погіршилися внаслідок ув'язнення опозиційного активіста Олексія Навального, підтримка відомого медичного журналу The Lancet посилила світовий статус Москви, зазначає директор аналітичного центру Тереза Фаллон.
"Це шанс, який намагається використати російський президент Володимир Путін, щоб змусити міжнародну спільноту сприймати Росію як постачальника вакцин і "визволителя" від пандемії, а не як країну-агресора," – каже Тереза Фаллон.
Вакцинні програми Китаю та Росії протиставляються більш повільним багатостороннім зусиллям: ініціатива Всесвітньої організації охорони здоров'я Covax не може так швидко гарантувати доставку вакцини біднішим країнами.
Це "трохи принизливо", заявив президент Франції Еммануель Макрон минулого тижня. Але короткочасне збентеження, за його словами, варте того, щоб забезпечити перевірку вакцин за найвищими стандартами.
Розширення виробництва препаратів також буде ключовим для комерційного розгортання, тим більше, що Росії та Китаю потрібно буде вакцинувати і власне населення.
Вакцинна дипломатія Китаю та Росії зіштовхнулася з певними перешкодами. Тайвань заборонив китайську вакцину, тоді як Україна відмовилася від Sputnik V. Індія, великий фармацевтичний центр виробництва, намагається протидіяти зусиллям Китаю, надіславши країнам-сусідам безкоштовні щеплення AstraZeneca / Oxford.
Захід не акцентує увагу на «вакцинній війні». Стратегія Китаю може виявитися більш успішною, ніж очікує Європа. Незважаючи на те, що деякі засоби індивідуального захисту, розіслані Китаєм, були визнані неякісними на першій фазі пандемії, Пекін отримав «статус постачальника допомоги» багатьом країнам за межами ЄС, зокрема для деяких найбідніших африканських країн. Тим часом США повинні звернути увагу на китайські та російські «набіги» в Латинській Америці та на Близькому Сході. Це ще одна причина, чому крім гуманітарних, економічних та наукових «обіцянок» Захід повинен реалізувати ініціативу Covax у максимальному обсязі, резюмує видання.
Вперше спалах коронавірусу у китайському місті Вухань був зафіксований 12 грудня 2019 року. Першими про випадки захворювання за межами Китаю заявили влади Японії, Таїланду та Південної Кореї.
30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила міжнародну надзвичайну ситуацію через коронавірус, а вже 11 березня - пандемію.
Яким буде світ після пандемії, які загрози коронавірус несе для майбутнього людства, читайте у статті архімандрита Кирила Говоруна «Життя після SARS-CoV-2: Середньовіччя чи Ренесанс?» в ZN.UA.