Російський президент Володимир Путін останнім часом зіштовхнувся зі зростанням невдоволення громадськості через падіння економіки в Росії та невдалу реакцію на COVID-19. Його репутацію дестабілізувало і відео на YouTube про «Палац Путіна», яке переглянули близько 115 мільйонів разів. А нещодавно американський президент Джо Байден ще й назвав його «вбивцею». З наближенням парламентських виборів у вересні незалежні опитування показують, що лише 27 відсотків респондентів готові проголосувати за його партію, а 41 відсоток опитаних, рекордна кількість, проти того, щоб Путін взагалі балотувався в президенти, пише The Washington Post.
На тлі такої несприятливої ситуації Путін вдається до звичної диверсійної тактики - підвищення напруги з сусідньою Україною та її західними союзниками. «Режим тиші» в Донбасі, який був встановлений минулого літа, зруйнували збройні формування Росії. Українські солдати гинуть унаслідок ворожих обстрілів. Тим часом Кремль направляє тисячі військовослужбовців для посилення і без того великих дислокацій поблизу кордону з Україною та до анексованого Криму.
Без сумніву, Путін зумів привернути увагу Заходу. Європейське командування США підвищило рівень своєї бойової готовності до "потенційної неминучої кризи", найвищого рівня. Минулого тижня президент України Володимир Зеленський провів телефонні розмови з Байденом, з прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном та генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом.
Президент Франції Еммануель Макрон і канцлер Німеччини Ангела Меркель обговорили питання України у відеодзвінку з Путіним минулого тижня. У четвер Меркель ще раз поспілкувалася з російським президентом, закликавши його зупинити накопичення військової сили поблизу кордону з Україною.
Пропагандистська машина Кремля зображує Київ агресором та попереджає про війну, яка "знищить Україну". І російські, і українські аналітики скептично ставляться до того, що Путін розпочне повний штурм, адже «зіпсований настрій» його громадян не покращиться потоком військових втрат.
Однак Путін може спробувати завдати кривавий удар по українських силах, після чого він почав би вимагати від Зеленського політичних поступок в обмін на припинення вогню. Можливо, російський президент також намагається підірвати зусилля Байдена з відновлення американсько-європейських відносин, посилюючи трансатлантичні розбіжності щодо України.
Західні уряди сподіваються, що їхня «дипломатична метушня» зможе стримати Путіна, але вони повинні бути готовими до більш реальних дій. Сполучені Штати, які допомогли Україні у військовій сфері, повинні готуватися поставляти додаткові матеріали, якщо українські війська потраплять під атаку.
Тим часом західні уряди мають готувати нові санкції: серед іншого, будь-яка агресія Кремля повинна означати кінець і без того суперечливого газопроводу "Північний потік-2" між Росією та Німеччиною. Путіну не можна дозволяти використовувати війну проти України як спосіб врятуватися від внутрішньополітичних проблем Росії, резюмує видання.
У середу, 7 квітня відбулося екстрене засідання Тристоронньої контактної групи, ініційоване Україною для обговорення загострення в Донбасі. Представники РФ підтвердили свою прихильність режиму припинення вогню, але лише на словах. Підсумковий документ, запропонований ОБСЄ, росіяни підписувати відмовилися.
Ситуація на сході України погіршилася наприкінці минулого місяця. 26 березня бойовики прицільно обстріляли позиції ЗСУ під Шумами, що на Донеччині, четверо українських військових загинули, ще двоє дістали поранення. Окупанти стріляли саперам у спину, провокуючи вогонь по водонасосній станції, що забезпечує водою мешканців тимчасово окупованих і підконтрольних Україні територій.
На думку Арестовича, нове загострення пов’язано з трьома причинами: навчаннями НАТО, новою холодною війною між США та Росією, а також прагненням Кремля домогтися поступок на нормандському саміті.
Ескалацію в Донбасі засудили західні партнери України, Німеччина і Франція закликали «обидві сторони до стриманості та негайної деескалації».