Після того, як 3 застосувала хімічну зброю на території Великої Британії, багато західних урядів проявили солідарність з Лондоном і видворили російських дипломатів зі своїх країн. А після того, як російський союзник у Сирії Башар Асада вчергове влаштував хімічну атаку проти власних людей, США, Британія і Франція завдали ракетний удар по військам сирійського диктатора. Це хороші перші країни для стримування Росії, але якщо на цьому все і завершеться, наступить провал. Щоб завадити гегемонській діяльності Володимира Путіна і не дозволити йому просто так підтримувати жорстокі режими, такі як в Сирії, США і їхні союзники повинні підняти ціну за агресію.
Про це на сторінках Newsweek пише член Палати представників від 19 конгресного округу у Флориді Френсіс Руні. Однією з можливостей він називає посилення тиску на російський енергетичний сектор. Крім того, варто створити надійне військове стримування "на задньому дворі" Росії.
"Нафта і природний газ - це кисень, який живить російську економіку. На них припадає 36% від всієї економіки країни. А Європа - найбільший її клієнт", - пише конгресмен.
В 2016 році Адміністрація енергетичної іформації оцінила, що третина всієї нафти і понад 70% поставок природного газу, які поставляються в країни ЄС, були імпортовані з Росії. Руні вказує на те, що якщо заблокувати побудову "Північного потоку-2", можна перерізати важливу для режиму Путіна економічну артерію, а заодно підштовхути Європу до скорочення енергетичної залежності від Росії. Ця залежність підриває здатність європейських країн протистояти російській агресії. Тому в стратегічних інтересах США посприяти усуненню цієї проблеми. Конгресмен зауважує, що деякі країни в Європі готові почати роботу над зміною ситуації. Комітет з закордонних справ Естонії нещодавно закликав ЄС зупинити чи відкласти будівництво "Північного потоку-2" для того, щоб зупинити російську геополітичну агресію.
Данія і Швеція зіграють ключову роль для російської "труби", оскільки вони повинні дати згоду на її проходження через їхні територіальні води.
"Я сподіваюся, вони розглянуть стратегічні наслідки другого Північного потоку. Для цього знадобиться дипломатична сила", - пише Руні.
Разом з тим, він нагадує, що через день після хімічної атаки на британській території Німеччина дала згоду на побудову "Північного потоку-2". А канцлер Німеччини Ангела Меркель назвала його "суто економічним проектом", хоча через два тижні після того визнала, що в російській ГТС є й політична складова. Час покаже, чи зміна риторики німецього канцлера приведе до реальних політичних змін.
В цей час, конгресмен радить європейським союзникам розглянути альтернативи російському газу, щоб покласти край домінуванню Кремля. Можна імпортувати газ зі США, Алжиру і Катару. Європейський доступ до цих ринків ослабить російський політичний важіль впливу на континенті.
Щоб ще більше підняти ціну російської агресії НАТО повинен посилити оборонні можливості країн на лінії фронту, такі як Польща, Литва, Латвія і Естонія. Потрібно розбудувати логістичну інфраструктуру там. Можна також створити окремий операційний командний центр, який буде далі від Брюсселя, але ближче до регіону, найбільш уразливого до російської агресії.
"Такі підривні рухи будуть аналогом того, що президент Рональд Рейган і Папа Іван Павло ІІ разом втілили у Польщі, що стало першим кроком для падіння радянського комунізму. Це також буде наслідуванням того, як Рейган успішно переконав Саудівську Аравію скоротити ціни на нафту, щоб завдати болю радянській економіці", - пригадує Руні.
Також вказав на те, що США для стримування Росії вже передали протитанкові ракети Javelin Україні, а також затвердили продаж ракет Patriot для Польщі. Ракети Aegis вже розгорнуті в Румунії, що виправило помилку адміністрації Барака Обами, який відмовився розширювати американську систему ПРО на Східну Європу.
Нагадаємо, 21 березня євродепутати підтримали законопроект Єврокомісії, який поширює правила внутрішнього газового ринку ЄС на газопроводи, які розташовані не на континенті, в тому числі - на "Північний потік-2", який у своєму нинішньому вигляді не відповідає правилам так званого третього енергетичного пакета ЄС, оскільки повністю належить російському "Газпрому".
Перед цим проти будівництва "Північного потоку-2" зі спільною заявою виступили парламенти Литви, Латвії, Польщі та Естонії.
Однак Федеральне відомство з судноплавства і гідрографії Німеччини видало дозвіл на будівництво 30-кілометрової ділянки газопроводу.
Детальніше про ризики "Північного потоку-2" читайте у статті Олени Павленко "Третій непрохідний" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна"