Загострення протистояння між КНДР і Південною Кореєю в останні тижні може бути вигідно Кремлю (який має вплив на Пхеньян) для того, щоб спонукати президента США Барака Обаму зустрітися у вересні в ООН з Володимиром Путіним, пише в своїй статті для DT.UA політолог Віктор Каспрук.
"Адже тепер до війни у Сирії, безконтрольності терористичної ІДІЛ та створення Росією псевдореспублік на території України Москва може додати ще й провокування КНДР нового витка протистояння зі своїми сусідами. Таким чином Путін намагається довести Вашингтону, що без його участі стабілізувати геополітичну ситуацію у світі не вдасться", - зазначає автор.
На його думку, посилення напруги на Корейському півострові Москва може синхронізувати з наступом російських військ в Україні напередодні або відразу ж після запланованого на кінець вересня виступу Путіна на відкритті ювілейної 70-ї сесії Генасамблеї ООН. На якій Кремль може висунути ультиматум цивілізованому міжнародному співтовариству.
Як зазначає політолог, військовий напад на Південну Корею означає повний крах для Пхеньяну, оскільки у США достатньо військових сил, щоб знищити будь-які бойові точки агресора протягом трьох днів. Після чого Південна Корея може поглинути Північ і показати населенню, що всі ці роки їх лідери їх відлучали від продовольства, нових технологій, свободи, безпеки, грошей, цивільних прав, почуття честі і гордості, щастя, можливості заробляти.
У той же час, Кім Чен Ин переслідує і власні цілі, якому нагнітання ситуації необхідно, щоб зміцнити свою підтримку в північнокорейському політикумі.
"А поки що Пхеньян завзято блефує, показуючи свою "силу", що, фактично, є демонстрацією його повного безсилля. Оскільки чим більш пафосна риторика режиму Кімів і залякування південних корейців, тим більше стає зрозуміло, що Північна Корея боїться повномасштабної війни з Південною Кореєю та США", - відзначає автор.
Приводом для найсерйознішої за останні кілька років загострення стали великомасштабні військові навчання США і Південної Кореї у відповідь на інцидент з підривом трьох солдатів Сеула на мінах, які були встановлені КНДР на демілітаризованої зони. Однак у Пхеньяні їх назвали "оголошенням війни". Після різкого загострення ситуації обидві сторони наказали привести війська у повну бойову готовність. 24 серпня Південна Корея і КНДР прийшли до угоди по деескалації ситуації на кордоні.
Докладніше читайте в матеріалі Віктора Каспрука "Двокорейна шарада. Пхеньян проти Сеулу: в кого міцніші нерви?" у свіжому номері тижневика "Дзеркало тижня. Україна".