Уперше після закінчення холодної війни в Німеччині знову планують розмістити американські ракети проміжної дії.
За три з половиною десятиліття після підписання договору про ліквідацію ракет середньої та малої дальності (РСМД) і за п’ять років після припинення його дії США та ФРН домовилися, що 2026 року в Німеччині з’являться «вогневі засоби великої дальності» — крилаті ракети Tomahawk, зенітні ракети Standard Missile-6 і нова гіперзвукова зброя (очікується, що це буде система Dark Eagle). Крилаті ракети можуть вражати цілі на відстані до 2,5 тис. км, а потенційна дальність Dark Eagle — близько 3 тис. км.
Отже, ракети з німецької території можуть дуже швидко долетіти й до Москви. Не дивно, що, з погляду Кремля, ця зброя ставить під загрозу безпеку Росії та є «ланкою в ланцюзі ескалації» НАТО й США проти РФ. Виступаючи в Санкт-Петербурзі на параді до дня ВМФ, Владімір Путін зазначив, що підлітний час американських ракет становитиме близько 10 хвилин і в зоні їхньої досяжності опиняться важливі російські об’єкти державного та військового управління.
Путін також сказав, що Росія вважатиме себе вільною від мораторію на розміщення своїх ракет середньої та малої дальності, та, повідомивши про завершальну стадію розроблення низки ударних систем, попередив про дзеркальні заходи у відповідь на розгортання американських ракет у світі. Ще раніше в Кремлі заявили, що мають достатній потенціал для стримування, пообіцяли «військову відповідь», зокрема й у вигляді розгортання ракет із «ядерним оснащенням», і пригрозили націлити свої ракети на столиці європейських країн.
Представник МЗС Німеччини Себастьян Фішер заявив, що висловлювання глави Кремля не змінять планів уряду ФРН щодо розміщення американських ракет на своїй території. «Ми не дозволимо себе налякати такими заявами», — наголосив спікер німецького зовнішньополітичного відомства.
Зважаючи на погрози Москви, чому Вашингтон і Берлін вдалися до такого кроку, не злякавшись ескалації? Адже США та ФРН, побоюючись ядерної війни, дуже обережні в протидії РФ, коли справа стосується України. А Путін любить лякати ядерним апокаліпсисом. Нагадаємо, що в російській ядерній доктрині однією з умов застосування ядерної зброї є отримання достовірної інформації про старт балістичних ракет, які атакують територію Росії або її союзників.
Раніше канцлер Олаф Шольц назвав розміщення ракет США у своїй країні чинником стримування та запобігання війні: «Це підвищує рівень безпеки завдяки ефекту стримування, оскільки ви не можете напасти з безпечного тилу». Глава Міноборони ФРН Борис Пісторіус пояснив рішення тим, що воно стало відповіддю на дислокацію ракетних комплексів «Іскандер» у Калінінградській області, та заявив, що запланована для розміщення в Німеччині зброя США буде звичайною.
Експерти, з якими ZN.UA обговорювало американо-німецькі плани та реакцію Кремля на них, упевнені в тому, що рішення Вашингтона та Берліна є не лише відповіддю на розміщення «Іскандерів» у Калінінградській області, а й демонстрацією того, наскільки серйозно США та Німеччина ставляться до погроз членам НАТО з боку Росії. У цьому випадку американські ракети — не просто заспокійливе для Німеччини, а й сигнал Кремлю про те, що Європа не є беззахисною.
У рішенні Білого дому та Бундесканцлерамту важливу роль відіграв і чинник Дональда Трампа.
«З огляду на те, що кандидат від Республіканської партії налаштований на зменшення ролі США в гарантуванні безпеки в Європі, плани Вашингтона й Берліна щодо розміщення американських ракет 2026 року означають додаткову страховку від Трампа. Так установлюються запобіжники, які Трампу буде важко обійти в разі його повернення до Білого дому», — зазначила в розмові із ZN.UA директорка Центру нерозповсюдження ядерної зброї Поліна Сіновець.
Зрештою, заяви про плани розмістити американські ракети в Європі — це додатковий елемент тиску на РФ. У такому разі це повторення ситуації часів холодної війни, коли у відповідь на появу в східноєвропейських країнах-сателітах СРСР ракет середньої дальності «Піонер» у Західній Європі було розгорнуто американські ракети Pershing. Водночас Вашингтон запропонував Москві переговори про скорочення озброєнь. Наслідком стало підписання 1987 року договору про РСМД.
«Цілком імовірно, що, як і лідери СРСР, керівництво РФ не розрахувало наслідків рішення щодо розміщення модифікованих комплексів «Іскандер» і експериментів із «Калібром». Тому, з одного боку, Сполучені Штати демонструють уразливість Росії, плануючи розмістити в Німеччині ракети проміжної дальності. З іншого — закликають Москву до деескалації», — висловив припущення в коментарі ZN.UA експерт Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Їжак.
Наразі немає жодної публічної оферти. Але, на думку Їжака, якщо переговори відбудуться, пакет потенційної угоди може включати вимоги Вашингтона щодо виведення угруповання російських військ із Білорусі, припинення використання тероризму як асиметричного засобу боротьби із Заходом, припинення гібридної війни зі США, НАТО та ЄС. Звісно ж, якщо розпочнеться обговорення, то й російсько-українська війна стане неминучою частиною переговорного треку.
Проте наразі Путін публічно погрожує «дзеркальними заходами» й залякує перспективою розміщення біля кордонів із ЄС і НАТО ракет середньої та малої дальності. До цих погроз експерти ставляться скептично. «Москва не може відповісти Вашингтону симетрично розгортанням аналогічних ракет біля кордонів Європи. Є лише асиметричні інструменти — підкуп проросійських політиків, засоби гібридної війни, вбивства політиків», — стверджує Олексій Їжак.
«Усе, що могли зробити росіяни, вони вже зробили, розмістивши ракети в Калінінградській області. Що ще страшного може запропонувати Путін? Нині вся економіка РФ працює на війну з Україною. Але кількість виготовлених ракет не може задовольнити потреби російських військових. Тим паче, якщо ракети знадобляться не лише для обстрілу українських міст, а й для встановлення на кордоні з країнами ЄС і НАТО», — вважає Поліна Сіновець.
Плани Вашингтона й Берліна розмістити в Німеччині американські ракети проміжної дії несуть для України певні можливості. Зокрема в українських інтересах, якщо під час майбутніх переговорів Захід доб’ється від РФ виведення угруповання російських військ і військової інфраструктури з Білорусі. Проблема в тому, що Путін, на відміну від Горбачова, наразі не схильний до компромісів і має намір вести переговори лише на власних умовах.
За ситуацією в Європі уважно спостерігають не лише в Києві, а й у Пекіні.
Китай не зацікавлений у гонці озброєнь, оскільки це вдарить і по ньому, призвівши до збільшення витрат за непростої ситуації в економіці. Але, на думку Олексія Їжака, в Пекіні вважають, що розгортання американських ракет у Німеччині на сьогодні в його інтересах, оскільки відволікає ресурси США з Азійсько-Тихоокеанського регіону. Адже спершу Вашингтон планував розмістити ракетні системи в Японії, на острівному поясі навколо Китаю тощо. Але, як зазначає Їжак, «у США достатньо ресурсів не лише для Європи, а й для Азії».
Історія з розгортанням американських ракет у Німеччині ще далека від завершення. Однак для Києва ця ситуація показова вже тим, що Вашингтон і Берлін не бояться ескалації конфлікту з Москвою, коли справа стосується їхніх власних інтересів і безпеки.