Міграційна криза в Європі стала яскравою ілюстрацією того, що було зрозуміло ще в 2007 році, коли ЄС розширився, надавши членство країнам Східної Європи.
Євросоюз дедалі більше стає схожим на клуб егоїстів. А європейський механізм пошуку порозуміння вичерпує себе і не може функціонувати нескінченно довго. Про це на сторінках Die Welt пише Крістофер Шильтц, який зауважує, що під час вирішення фінансової кризи в Греції європейцям все ж вдалося домовитися і об'єднати зусилля. Але в ситуації з міграційною проблемою у європейської солідарності раптом з'явилися межі.
Автор пояснює, що від проблем Греції країни ЄС гуртом відмахнулися новими кредитами, тому що в короткостроковій перспективі це не створює жодних проблем для них. Однак потік біженців загрожує реальним фінансовим і культурним навантаженням на ЄС вже зараз.
43% усіх біженців попросили притулку саме в Німеччині. Насправді лише ФРН і ще три європейські країни приймають у себе майже всіх іммігрантів. В цей же час, інші країни ЄС, особливо у Східній Європі, відмовляються надавати притулок біженцям.
Крім того, східноєвропейські країни разом з Великобританією, Ірландією і Данією відмовляються підтримувати ідею Єврокомісії про рівномірне розподілення біженців по всіх країнах ЄС. Таким чином, аж 21 країна ЄС не виконує пропозицій комісії навіть приблизно. Словенія дала прилисток 495 біженцям, Ірландія – 600, а 2659 іммігрантів отримали притулок в Польщі.
Тим часом, глава МВС Німеччини заявив про зростання потоку біженців у ФРН в чотири рази. Тільки в липні до Німеччини приїхали 83 тисячі біженців, за весь серпень число повинне скласти між 90 і 100 тисяч.
У квітні 2015 року Євросоюзом був затверджений план по боротьбі з нелегальною міграцією, а також взяв нову програму допомоги мігрантам. У травні повідомлялося, що Єврокомісія запропонувала розподіляти мігрантів в країнах ЄС за квотним принципом - в залежності від економічних показників країни.
Як писав у статті для DT.UA Європу накриває вал нелегальної міграції Олексій Коваль, роблема вироблення спільної міграційної політики у рамках ЄС має не тільки економічну та гуманітарну складову, - на неї великою мірою впливають політичні розбіжності. Країни півночі й півдня Європи, країни "периферії" та ті, що розміщені всередині континенту, все ще обстоюють різні підходи.