У понеділок, 14 березня, міністри закордонних справ країн-членів Євросоюзу у ході спеціального засідання обговорять розробку нової стратегії довгострокових відносин з Росією, пише видання "Коммерсантъ".
Підкреслюється, що дана зустріч глав МЗС країн ЄС не буде прив'язана до дій РФ в Україні та Сирії.
"На тлі подій останніх двох років у європейських столицях прийшли до висновку: при будь-якому розкладі повернення до відносин з Росією в дусі business as usual бути не може. Зараз у нас толком немає ніякого спільного бачення відносин з Росією, є тільки санкції, але так вічно тривати не може. Нам потрібен new normal - довгострокова стратегія взаємодії з Москвою в нових умовах", - пояснило джерело "Ъ" в структурах ЄС.
Інше джерело "Ъ"в структурах ЄС пояснило, що за підсумками сьогоднішніх переговорів не очікується ніяких конкретних рішень.
"Це буде свого роду мозковий штурм, результати якого можуть вилитися в щось конкретне на наступних консультаціях", - сказав він.
За його словами, на відміну від єдиної подібної зустрічі, яка відбулася в січні 2015 року, ніяких заздалегідь підготовлених пропозицій з боку Єврокомісії не буде.
У свою чергу, за словами російського дипломатичного джерела "Ъ", в МЗС РФ також мають намір найближчим часом "провести інвентаризацію" зв'язків з ЄС.
"Нинішня стадія відносин нас теж не влаштовує", - зазначив співрозмовник "Ъ".
При цьому російське дипломатичне джерело "Ъ" підкреслило, що без зняття з РФ основної частини санкцій (введені через анексію Криму обмежувальні заходи залишаться надовго) перейти до якої б то не було "нової нормальності" не вийде.
Однак, як заявив "Ъ" дипломат, який представляє одну з ключових країн ЄС, зараз головна перешкода на шляху "предметної розмови" про можливе пом'якшення санкцій ЄС відносно Росії - "відсутність прогресу в реалізації навіть перших, здавалося б, найпростіших пунктів мінських домовленостей". Мова йде насамперед про припинення вогню в зоні протистояння в Донбасі і про відвід важких озброєнь. На думку співрозмовника "Ъ", "припинення вогню в значній мірі не виконується з вини збройних формувань Донецька і Луганська", що змушує лідерів ЄС сумніватися у "щирості обіцянок Москви вплинути на керівництво самопроголошених республік".
Інший європейський дипломат, який представляє країну, яку прийнято вважати одним з головних лобістів інтересів РФ в ЄС, вважає малоймовірним ухвалення в найближчі місяці Брюсселем будь-яких рішень, які дозволили б істотно послабити санкції. За його словами, проти таких кроків рішуче заперечують США, з думкою яких лідери Євросоюзу змушені рахуватися.
Санкції проти Росії вводилися США, Євросоюзом та деякими іншими країнами (Австралією, Японією, Канадою, Норвегією і так далі) в декілька етапів у 2014 році. Після анексії Криму США і ЄС ввели персональні санкції проти політиків та інших громадян Росії і України, які відповідальні за підрив територіальної цілісності України. Санкції більш високого рівня - економічні, були введені влітку 2014 року (ряд економічних санкцій США ввели ще навесні), після агресії Росії на сході України, в Донбасі.
Наприкінці грудня 2015 року Мінфін США посилив санкції, раніше введені проти громадян і юридичних осіб, причому, не тільки російських. Крім того, Мінфін ввів секторальні санкції проти значно ширшого переліку компаній.