UA / RU
Підтримати ZN.ua

Євросоюз не визнає Мадуро легітимним президентом Венесуели

У Брюсселі не вважають організовані режимом Мадуро "вибори" вільними і демократичними.

Високий представник Європейського Союзу у закордонних справах Федеріка Могеріні нагадала, що ЄС не вважає президентські вибори у Венесуелі вільними і демократичними і не визнає Ніколаса Мадуро легітимним президентом країни.

"Результати голосування позбавлені будь-якого довіри, виборчий процес не забезпечив необхідних гарантій для проведення інклюзивних і демократичних виборів", - йдеться в заяві, поширеній офісом глави європейської дипломатії у четвер, 10 січня, з нагоди інавгурації Мадуро.

Могеріні висловила жаль, що режим Мадуро проігнорував заклик міжнародного співтовариства до проведення нових виборів глави держави, що відповідали б законодавству Венесуели і міжнародним демократичним нормам.

Такі дії віддаляють можливість конституційного вирішення кризи у Венесуелі шляхом переговорів, так як політична, економічна і соціальна ситуація в країні лише погіршується, а криза негативно позначається на стабільності в регіоні, констатувала голова дипломатії ЄС.

Могеріні нагадала, що Євросоюзу постійно закликає Мадуро визнавати роль і незалежність Національної Асамблеї як демократично обраного парламенту, звільнити політичних в'язнів, поважати верховенство права та права людини, а також терміново відреагувати на невідкладні потреби громадян країни.

"Тільки мирне політичне демократичне рішення є єдиним надійним способом вийти з кризи у Венесуелі і зав'язати діалог з міжнародними і регіональними партнерами щодо того, як ми могли б сприяти створенню необхідних умов для політичного процесу між венесуельськими учасниками, який залуговував би на довіру", - наголосила дипломат.

Голова європейської дипломатії запевнила, що Брюссель готовий до діалогу з Каракасом, і канали комунікації залишаються відкритими. У той же час, ЄС уважно стежитиме за розвитком ситуації у Венесуелі і готовий вжити "необхідних заходів в якості реакції на рішення або дії, спрямовані на ще більше послаблення інститутів і принципів демократії, правової держави та прав людини".

10 січня президент Венесуели Ніколас Мадуро прийняв присягу глави держави, церемонію якої проігнорували всі західні лідери, а також частина венесуельського істеблішменту.

Контрольований опозицією парламент Венесуели (Національна асамблея) визнав незаконним другий термін президента країни.

У п'ятницю, 4 січня, міністри закордонних справ 12 держав Латинської Америки заявили про те, що їхні уряди не визнають другий термін президентства Мадуро, і закликали його передати владу Національній асамблеї. На знак солідарності з парламентом Венесуели туди прибули 20 дипломатів зі США, Канади, Японії, Італії і Німеччини.

20 травня у Венесуелі відбулися дострокові вибори президента країни, левова частка опозиції бойкотувала їх. ЦВК оголосила про впевнену перемогу чинного президента Ніколаса Мадуро, якому вдалося отримати 68% голосів на тлі вкрай низької явки.

Виборам передували масові протести, учасники яких звинувачували президента країни в ігноруванні законів, взятті під варту політичних опонентів і в економічних проблемах країни, де рівень інфляції, згідно з прогнозом МВФ, наприкінці минулого року повинен був скласти 1000000%.

Віце-президент США Майк Пенс назвав вибори шахрайством, а в Державному департаменті заявили про те, що не збираються визнавати їхню легітимність. У листопаді США запровадили новісанкції проти режиму Мадуро у Венесуелі. Президент Дональд Трамп підписав указ про заборону транзакцій із венесуельським борговими зобов'язаннями.

Згодом Європейський Союз відновив широкі санкції проти Венесуели. Зокрема, ембарго на постачання зброї і заборону на поїздки, заморожування активів 18 посадовців, відповідальних за порушення прав людини, за підрив демократії і верховенства права.

Докладніше про поглиблення кризи у Венесуелі читайте у статті Віктора Каспрука "Узяти на буксир" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".