Європейська реакція на атаку бойових кораблів Росії проти бронекатерів українських Військово-морських сил біля Керченської протоки виявилася безпорадною і слабкою навіть за нинішніми загальновизнаними помірними стандартами; таку думку висловив автор статті у виданні Politico, передає "Укрінформ".
"Поки хтось не визнає, що Крим зараз є суверенною територією Росії, немає жодних підстав стверджувати, що українські кораблі були в російських територіальних водах. Якщо ж, як стверджують українські високі чиновники і західні дипломати, захоплені кораблі поверталися у свій порт в Одесі, не зумівши пройти через Керченську протоку, враховуючи російську блокаду, то обґрунтування Москви щодо атаки будуть ще менш переконливими. І хоча деталі таких конфронтацій часто важко розпізнати відразу, слабкість реакції Європи відчутна, навіть за її загальновизнаними помірними стандартами", - йдеться в статті.
Автор матеріалу Метью Карнічніг звертає увагу на те, що Німеччина і Франція віддали перевагу обговоренню таких тем, як біженці і ціни на бензин, ніж обуренню з приводу акту неспровокованої агресії Росії - саме цим була здійснена військово-морська операція проти України. Карнічніг пише - остання агресія Росії явно демонструє провал спроб Заходу вмовити Путіна на деескалацію стану.
"Чим швидше, нахабніше стає Путін, тим більше виявляється безпорадним Захід", - йдеться у матеріалі.
Карнічніг в підтвердження своїх слів наводить той факт, що замість різкої жорсткої реакції європейські політики вважали за краще розсилати заклики до діалогу, або ж, як міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас – до "деескалації з обох сторін". Так само вчинили і європейські медіа, висвітлюючи україно-російський збройний конфлікт, як якийсь варіант спору "а він сказав – а вона сказала".
Тим часом, підкреслює автор, проведена Росією операція стала кульмінацією встановлення її контролю над Азовським морем - це "процес, який Захід у великій мірі ігнорує", резюмує автор.
Раніше посол України в Німеччині Андрій Мельник закликав Євросоюз і НАТО до безпосереднього втручання в конфлікт у Керченській протоці.
Як повідомлялося, Україна подала на Росію до суду ООН по морському праву. Росія заблокувала українські азовські порти Бердянськ і Маріуполь на вхід і вихід. Всього росіяни заблокували 35 судів.
25 листопада російські прикордонники атакували і захопили два катери та рейдовий буксир Військово-морських Збройних сил України, які прямували з Одеси до Маріуполя. Поранення отримали шестеро українських моряків.
Командування ВМС ЗСУ підкреслює, що про перехід повідомлялося заздалегідь, відповідно до норм міжнародного права щодо забезпечення безпеки судноплавства. У ФСБ Росії стверджують, що ніяких повідомлень не отримували, і пояснюють агресію нібито "захистом держкордону".
Українські правоохоронці переходять на посилений режим несення служби, ЗСУ та СБУ приведені в повну бойову готовність, в море вийшли військові кораблі. Також в повну бойову готовність привели Об'єднані сили та Держприкордонслужбу України.
Увечері 26 листопада Рада проголосувала за введення воєнного стану терміном на 30 днів у 10 областях, а також у внутрішніх водах України в акваторії Азовського моря. Закон про введення воєнного стану набув чинності, 28 листопада.