Євросоюз готується оголосити 2025 рік роком крайнього терміну для наступної хвилі розширення, але суперечки в Балканських країнах можуть затримати цей процес, пише Euobserver з посиланням на текст документа, який мають затвердити в Єврокомісії 14 лютого.
"У партнерів з Західних Балкан тепер є історичне вікно можливостей. Вперше їх перспектива приєднання має найкращі часові рамки. Чорногорія і Сербія мають бути готові до членства в ЄС до 2025 року", - сказано в документі.
У свою чергу Албанія, Боснія, Македонія, Косово "також мають бути добре розвинуті на своєму європейському шляху до цього часу".
Як зазначає видання, Сербія і Чорногорія почали переговори про вступ в Євросоюз, Боснія претендує на статус кандидата в ЄС, а Косово розраховує офіційно стати кандидатом. Албанія і Македонія можуть стати членами Євросоюзу вже в цьому році, якщо Македонії вдасться вирішити суперечку з Грецією про свою назву, оскільки Македонією називається і прикордонний регіон Греції. Також існує конфлікт у зв'язку з неприйняттям Сербією незалежності Косово.
"ЄС не може і не буде імпортувати двосторонні суперечки, тому всі зацікавлені партнери західних балканських країн мають врегулювати такі спори в терміновому порядку", - йдеться в документі.
Раніше президент України Петро Порошенко зазначив, що членство України в Євросоюзі і вступ до НАТО є стратегічною метою країни, але це перспектива не 2018 року. Крім того, президент нагадав, що подальшими проміжними кроками України є асоціація з Шенгенською зоною, приєднання до Митного союзу ЄС, Енергетичного союзу ЄС та Єдиного цифрового ринку.
А директор із зовнішньої політики Центру європейських реформ Іан Бонд на сторінках EUObserver писав про те, що навіть якщо питання членства зараз не актуальне, Євросоюз все одно може багато чого зробити для підтримки стабільності і процвітання сусідів. Так, ЄС варто збільшити політичні контакти з Україною, Грузією і Молдовою, щоб запевнити їх, що вони до сих пір на європейському радарі.
У практичному сенсі ЄС варто почати планувати свої майбутні відносини з трьома проєвропейськими країнами після імплементації угод про асоціацію. Організація повинна подумати про те, як відкрити свої ринки товарів й послуг для цих країн.