UA / RU
Підтримати ZN.ua

ЄС варто зробити три кроки до глобального лідерства - FT

Але союз навряд чи наважиться на них.

Канцлер Німеччини Ангела Меркель сама першою відкинула припущення, що вона може стати лідером Заходу. Важко сказати, чи ці її словами були фальшивою скромністю, чи тверезим реалізмом. Але все ж вона має рацію.

Як би не дратувала поведінка президента США Дональда Трампа чи рішення Британії вийти з 3, але було б грубою помилкою перейти до передчасних висновків про зсув геополітичних сил. Як і змови, вони відбуваються час від часу, але це стається вкрай рідко.

Про це на сторінках Financial Times пише оглядач Вольфганг Мюнхау.

Він нагадує, що після перемоги Еммануеля Макрона на виборах у Франції у Європі було багато ейфорії. У єврозоні почався циклічний підйом вперше за 10 років після фінансової кризи. З'явилася глобальна політична воля щодо ЄС в цілому, а у політиків на зразок Макрона і Меркель зокрема. Це, безумовно, хороший момент для ЄС, щоб взяти на себе глобальну роль лідера. І він збирається це зробити. Але для цього ЄС потрібно змінити підхід до трьох речей. А шанси того, що він це зробить, дорівнюють нулю.

Преше і найважливіше для країн ЄС завдання - припинити стабільно нарощувати профіцит поточного рахунку. Варто покласти край домінуванню німецького профіциту. Має значення лише профіцит єврозони, в якому німецький зазвичай складає значну частину. Профіцит єврозони в минулому році склав 3,4% від ВВП.

Європейські політики і економісти схильні дивитися на речі з перспективи маленької країни. Їхня мета - добитися все більшої конкурентної здатності для своєї окремої країни і не більше. А це зовсім не співпадає з настроєм глобальної сили. Мабуть, найбільшим розчаруванням за 20-річну історію монетарного союзу став провал зміни спрособу мислення. Колишній президент Єврокомісії Жак Делор якось підкреслив, що ЄС складається з країн двох типів: маленьких країн, які усвідомлюють свій розмір, і таких, які цього не усвідомлюють. І їм доведеться змінити це.

Єврозона, безумовно, сьогодні одна з найбільших економік. Це робить її важливою для решти світу. Але на відміну від американців, європейці не звикли думати про міжнародні наслідки від їхніх дій. Ті, хто критикують Трампа за політику в дусі "Америка понад усе", повинні усвідомити, що країни ЄС дотримувалися схожого підходу завжди.

Друге завдання - покласти край постійній кризі в єврозоні. Кілька країн-учасниць мають недопустимий розмір боргу. Банківські системи досі слабкі. Внутрішній дисбаланс близький до історичного рекорду, на що вказує збільшення німецької частки в платіжній системі Європейського Центрального банку. Нинішнє циклічне зростання не вирішить жодну з цих проблем. Наявність економічних циклів не характерна для економічних суперсил.

Чи зможуть Макрон і Меркель перезавантажити систему управління в єврозоні? В Берліні чути лише про готовність до співпраці з Макроном. Але Німеччина ставиться до ідеї створення фіскального союзу лише як до способу запровадити ще жорсткіший режим економії в країнах єврозони.

Третя сфера, яка вимагає уваги лідерів ЄС - це небажання країн-учасниць збільшувати оборонні бюджети. На думку автора, Німеччина навряд чи виконає свою обіцянку витрачати 2% ВВП на армію, її політики рухаються якраз в протилежному напрямку. Нещодавно під час промови в Мюнхені Меркель закликала ЄС скоротити свою залежність від США. Але вона забула підмітити, що для цього потрібно витрачати на армію більше, ніж 2% ВВП, яких вимагає НАТО.

Нагадаємо, що німецька канцлер Ангела Меркель заявила, що Євросоюз більше не може повністю покладатися на Сполучені Штати і Британію, а повинен взяти свою долю у власні руки. При цьому Меркель зазначила, що ЄС повинен намагатися зберігати дружні відносини з США, Британією та іншими країнами-сусідами, навіть з Росією.