Ситуація в Україні дедалі більше здається похмурою. Війна в 3 пожвавилася. А Москва не подає жодних ознак готовності відмовитися від підтримки проросійських терористів і вивести свої війська зі Сходу України.
Відносини ЄС з Росією і східними партнерами стане темою обговорення лідерів країн-учасниць на саміті в Люксембурзі, який відбудеться 4-5 вересня. Хоча це обговорення розпочнеться дещо із запізненням. ЄС повинен рішуче вступити у вирішення конфлікту в Україні. Про це на сторінках EU Observer пише директор європейської програми з міжнародних відносин Європейської ради Фредерік Весслау, перелічуючи, що Брюсселю варто зробити.
Перш за все, на його думку, ЄС повинен підтримати реформи України, оскільки це найбільший виклик для виснаженої війною країни. Європа вже надала скромну економічну і політичну підтримку Києву. Але зробити треба значно більше.
Україна уникла дефолту завдяки домовленості з кредиторами, які погодилися скоротити 18-мильярдний борг на 20%. Але Україні все ще потрібна серйозна фінансова підтримка, щоб стабілізувати гривню і поповнити свої валютні запаси. За останні два роки лише три країни ЄС надали фінансову допомогу Україні. А Єврокомісія видала 2,2 мільярди євро кредиту. Цього замало.
Якщо ЄС дійсно хоче, що українські реформи пройшли успішно, Європейська комісія і інші країни-учасниці повинні підтримати українську економіку фінансово. Дефолт стане катастрофою процесу реформ і може призвести до політичної нестабільності.
По-друге, на думку експерта, ЄС повинен добиватися нової угоди щодо врегулювання війни в Донбасі. Мінські угоди показали свою неефективність. Бої продовжуються на Сході України, а проросійські терористи намагаються захопити нові території. ОБСЄ звітує про щоденні обстріли і сутички. Тому ЄС повинен виступити з вимогою підписання нової більш ефективної угоди про перемир'я.
Також Брюсселю варто переглянути можливість миротворчої місії ООН в Україні. ОБСЄ відіграє важливу роль, звітуючи про порушення. Однак це не стримує проросійських бойовиків, які також обмежили спостерігачам доступ до Донецька і Луганська. Миротворці ООН, які могли б контролювати розмежувальну лінію з обох боків, забезпечили б більшу стабільність і виконання домовленостей. Росія заблокувала попередню спробу Ради Безпеки видати мандат на миротворчу операцію в Україні. Але це не значить, що не варто спробувати знову. Якщо Москва каже ні, вона повинна пояснити, чому миротворцям не варто їхати в Донбас. Можливо, якщо Білорусь буде брати участь в миротворчій місії, це задовольнить Росію.
Також експерт радить ЄС добиватися виконання деяких політичних положень мінських угод, зокрема тих, які стосуються виборів на окупованих територіях Донбасу. Проросійські терористи оголосили, що збираються провести самостійно вибори без спостерігачів від ОБСЄ і дотримання законів України. Це порушує мінські угоди. ЄС повинен послати чіткий сигнал Росії, що голосування в Донецьку і Луганську повинні відбутися згідно з мінськими домовленостями. А ті мешканці захоплених міст, хто був змушений покинути домівку через війну, теж провинні брати участь у голосування.
Також ЄС варто бути готовим розширити санкції проти Москви, якщо вона не погодиться виконувати мінські угоди, а бої і далі будуть посилюватися. Брюссель міг би розробити чіткий план введення санкцій за порушення кожного пункту домовленостей, досягнутих в столиці Білорусі. Це б дало чіткий сигнал Росії і дало б шанс угодам на виконання.
Також експерт звертає увагу на те, що Крим зник з порядку денного ЄС. Про окупований півострів теж не варто забувати, оскільки його анексія порушила Хартію ООН, Гельсінський фінансовий акт і інші міжнародні угоди. А це заслуговує на увагу.
ЄС варто говорити про окупацію Криму не лише з Росією, а й Бразилією, Китаєм і Індією. Також європі треба переглянути санкції пов'язані з півостровом, щоб закрити прогалини.
І, врешті решт, ЄС треба бути готовим до довгострокового погіршення у відносинах з Росією. Проблеми виникли точно не через політику Брюсселя щодо України і інших сусідів. Все через те, що Москва наважилася застосувати грубу силу, щоб порушити суверенне право європейської країни самостійно обирати свій шлях розвитку і вести незалежну міжнародну політику. І такий підхід з російського боку підриває систему безпеки в Європі. Тому це не можна лишити просто так. ЄС доведеться зберігати єдність в протистоянні російському ревізіонізму.
Тим часом, видання Washington Post писало, що Захід ставить Україну в незручне становище. Москва не відвела тяжке озброєння і війська, як цього вимагають мінські угоди. Натомість вона збудувала військову базу в Україні з 9-тисячним військовим контингентом і сконцентрувала 50 тисяч солдатів вздовж її кордонів.
Але попри це, Вашингтон приєднався до Берліна і Парижу, які вимагають від уряду України зміни Конституції і надання особливого статусу окупованим територіям Донбасу. Крім того, вони змушують президента Петра Порошенка провести вибори, які б узаконили владу, яку Москва силою встановила в захопленому регіоні.
Раніше координатор East European Security Research Initiative Максим Хилько писав на сайті Atlantic Council, що Захід може зробити поставки зброї з Росії в Донбас марними. Кремль може втратити охоту відправляти все нові партії танків, якщо знатиме, що в українців є достатня кількість систем Javelin, щоб їх швидко знищити. Також західні радари можуть допомогти боротися проти артилерії. Якщо російська зброя стане неефективною, тоді переправка її в Україну втратить будь-який сенс.