За прогнозами, вперше з 2014 року нафта може подорожчати до 100 доларів за барель, що в свою чергу створить як переможців, так і переможених у світовій економіці. Експортери палива будуть користуватися поверненням надлишків, даючи заповнити компаніям і урядам скарбницю. Навпаки, країни, що споживають, понесуть витрати, потенційно роздуваючи інфляцію і наносячи шкоду попиту.
Bloomberg Economics встановив, що хороша новина полягає в тому, що ціна на нафту в $ 100 буде означати менше для глобального зростання в 2018 році, ніж це сталося після сплеску 2011 року. Частково це пояснюється тим, що економіка менше залежить від енергоносіїв та тому, що сланцева революція пом'якшує США.
Зрештою, багато залежить від причин підвищення ціни на нафту. Шок в умовах обмеженої пропозиції є негативним, але одне через надійний попит відображає лише тверде зростання. Обидві сили в даний час знаходяться в грі, в результаті чого нафта елітної марки Brent виросла приблизно на 22% в цьому році.
Що це означає для глобального зростання?
Більш високі ціни на нафту вдарять по доходах домашніх господарств і споживчам витратамм, але вплив буде різним. Європа вразлива, враховуючи, що багато країн регіону є імпортерами нафти. Китай є найбільшим імпортером нафти в світі і його може очікувати сплеск інфляції.
Є також сезонні ефекти, які варто враховувати, оскільки зима насувається в північній півкулі. Споживачі можуть перемикати джерела енергії, щоб знизити витрати, такі як біопаливо або природний газ, хоча й не швидко. Індонезія вже вжила заходів для більш широкого використання біопалива та обмеження залежності економіки від імпортованого палива.
Економісти стверджують, що для сталого зростання світового потрібно ціна в більше 100 доларів. Дохід долара в цьому році не допомагає, хоча ціна на нафту оцінюється в доларах.
Чи зможе світова економіка абсорбувати нафту на рівні 100 доларів?
Bloomberg Economics встановив, що нафту за 100 доларів принесе більше шкоди, ніж користі для глобального зростання. Тим не менш, у порівнянні з 2011 роком є суттєві відмінності в стані світової економіки.
"Революція сланцю, більш низька енергоємність і більш високі загальні рівні цін означають, що вплив буде менше, ніж колись", - йдеться в нещодавній доповіді економістів. "Ціна бареля буде набагато вище, поки глобальне зростання не знизиться на нафтовій плямі".
Як Іран і Трамп впливають на ринок?
Геополітика залишається дикої картою. Відновлені санкції США проти Ірану вже обпалюють експорт нафти на Близькому Сході. Хоча президент США Дональд Трамп чинить тиск на організацію країн-експортерів нафти для збільшення видобутку, обмежені вільні виробничі потужності. Крім того, поставки з країн, включаючи Венесуелу, Лівії і Нігерії, підриваються економічним крахом або громадянськими заворушеннями. Тим не менш, аналітики Goldman Sachs прогнозують, що ціна на нафту не подолає позначку в 100 доларів.
Хто виграє від більш високих цін на нафту?
Більшість найбільших нафтовидобувних країн є країнами з ринком, що формується. Саудівська Аравія веде шлях з чистим видобутком нафти, це майже 21% ВВП в 2016 році - вдвічі більше, ніж Росія, яка є наступною серед 15 найбільших ринків, що розвиваються, згідно з рейтингом Bloomberg Economics. Серед інших переможців могли б бути Нігерія і Колумбія. Збільшення доходів допоможе відновити бюджети та дефіцит поточного державно кошторису, що дозволить урядам збільшити витрати, які будуть стимулювати інвестиції.
Хто програє?
Індія, Китай, Тайвань, Чилі, Туреччина, Єгипет і Україна входять до числа країн, які постраждали б. Розплачуючись більше за нафту, тиск на поточні бюджети чинитиме тиск і зробить економіку більш вразливою до зростання процентних ставок у США. Bloomberg Economics ранжирував основні ринки, що розвиваються, засновані на вразливість до змін цін на нафту, поглинам США і протекціонізму.
Один з найбільших переможців також може виявитися в програші: Ойстейн Олсен, голова центрального банку Норвегії, попередив, що найбільший виробник нафтопродуктів в Західній Європі ризикує зіткнутися з проблемами, якщо галузь перестане контролювати витрати.
Що це означає для найбільшої економіки у світі?
Прагнення до цін на нафту являє собою набагато менший ризик для США, ніж раніше, завдяки буму у виробництві сланцевої нафти. Старе емпіричне правило серед економістів полягало в тому, що стійкий приріст в $ 10 за барель у наступному році забере близько 0,3% від обсягу випуску США.
У той час як зниження американської залежності від імпортованої нафти має позитивні економічні наслідки на рівні промисловості, більш бідні домогосподарства будуть відчувати вагу більш високих цін у видобутку. Вони витрачають на бензин близько 8% свого доходу до вирахування податків, у порівнянні з приблизно одним відсотком для п'ятої категорії працівників.
Чи призведе це до зростання інфляції в усьому світі?
Ціни на енергоносії часто несуть велику вагу в показниках споживчих цін, що спонукає політиків, в тому числі у Федеральному резерві, зосередитися одночасно на основних показниках, які знижують енерговитрати. Але істотне зростання цін на нафту може забезпечити більш стійке зростання загальної інфляції, якщо витрати будуть проходити через транспорт і комунальні послуги.
Що це означає для центральних банків?
Якщо більш високі ціни на нафту підвищать інфляцію, у центральних банкірів на балансі буде менше причин утримувати монетарну політику. Серед найбільш уразливих країн центральні банки в Індії вже попереджають про це, оскільки найбільший імпорт країн стає дорожче. Підвищення загального цінового тиску також може прискорити жорсткість грошово-кредитної політики в таких країнах, як Таїланд, Індонезія, Філіппіни і Південна Африка.