США і Європа розробляють плани довгострокової військової допомоги Україні, щоб гарантувати, що Росія не зможе перемогти на полі бою, а також щоб переконати Кремль у тому, що західна підтримка Києва не похитнеться.
Ці зусилля ґрунтуються на зобов'язаннях, прийнятих на зустрічі лідерів країн G7 на полях саміту НАТО у Вільнюсі. І поки що вони виражаються в початку переговорів України з США і Великою Британією в двосторонньому порядку. Близько 18 країн, які не входять до G7, підписали зобов'язання групи надати довгострокову допомогу Києву.
«Хоч ініціатива має широку підтримку серед країн G7, її практична реалізація виявляється складною, - кажуть чиновники. Серед іншого, адміністрація Джо Байдена обмежена у своїх можливостях зв'язувати майбутні адміністрації міжнародними угодами. А Дональд Трамп вже продемонстрував бажання скасувати угоди своїх попередників. Крім того, європейські держави не мають достатнього фінансового та військового потенціалу, щоб взяти на себе зобов'язання, якщо майбутній президент скоротить або припинить американську допомогу Києву», - пише Wall Street Journal.
Серед європейських чиновників зростає занепокоєння, що Владімір Путін продовжуватиме воювати проти України до президентських виборів у США 2024 року, сподіваючись, що перемога республіканців призведе до припинення американської військової підтримки. Незважаючи на широку двопартійну підтримку України, провідні республіканські кандидати в президенти дали зрозуміти, що американська підтримка має бути припинена. Трамп заявив, що покладе край війні за один день, погрожуючи обом сторонам, що підтримає іншу, якщо вони не сядуть за стіл переговорів для досягнення врегулювання.
Під час перших республіканських президентських дебатів минулого тижня інші кандидати заявили, що в разі обрання вони не збережуть нинішній рівень підтримки України з боку США.
На липневому саміті у Вільнюсі країни G7 пообіцяли домовитися про «конкретні, двосторонні, довгострокові зобов'язання щодо безпеки» для України. Визначивши чотирирічний період зобов'язань щодо військової допомоги, західні столиці сподіваються переконати Кремль, що Росія не може чекати, поки європейська і американська підтримка України вичерпається.
«Європейські чиновники попередили, що підготовка планів займе багато місяців, а деякі двосторонні домовленості, як очікується, будуть укладені лише наступного року. Також немає єдиної думки щодо того, наскільки детальними мають бути зобов’язання», - пише видання.
Крім того, в розпал нинішнього конфлікту їм разом з Україною потрібно визначити, якими можуть бути майбутні потреби української армії. Потрібно буде координувати двосторонні переговори між західними столицями і гарантувати, що оборонна промисловість союзників зможе надати обіцяну військову допомогу Києву, не підриваючи при цьому потреби західних збройних сил у поповненні та розширенні своїх власних можливостей.
Збережння майбутніх витрат
Західні чиновники визнають, що без надійних пакетів підтримки Росію навряд чи вдасться переконати не продовжувати війну. Над усіма цими труднощами нависає основна політична проблема: чи можуть нинішні уряди визначити і захистити військові витрати своїх країн на допомогу Україні в майбутні роки, коли вони самі вже не будуть при владі? І ніде відповідь на це питання не здається більш невизначеною, ніж в США.
«Європейські союзники вже готуються до того, що довгострокові обіцянки адміністрації Байдена виявляться слабшими, ніж очікувалося, або занадто розпливчастими, щоб забезпечити надійне стримування Росії», - пише Wall Street Journal.
Під час зустрічі у Вільнюсі Байден сказав, що США будуть вести переговори про двосторонні зобов’язання у щодо безпеки України. Але американські чиновники зізнаються, що ще не визначилися, який вигляд буде мати ця угода. Одна з пропозицій, за словами представника адміністрації, полягає в тому, щоб США і Україна домовилися про меморандум про взаєморозуміння, не укладаючи при цьому реальний договір. Меморандум не потребував би схвалення Конгресу.
3 серпня Державний департамент США повідомив, що провів першу зустріч, присвячену тому, якою могла б бути угода про американські зобов’язання. В обговоренні взяли участь українські посадовці, а також представники Пентагону і Білого дому.
«Наші двосторонні зобов'язання у сфері безпеки будуть зосереджені на забезпеченні України стійкими силами, здатними захищати країну зараз і стримувати російську агресію в майбутньому», - заявили в Держдепартаменті.
Аналітики та деякі урядовці стверджують, що для США та їхніх союзників було б ефективніше назвати дати постачання зброї, яка могла б покращити безпеку України в довгостроковій перспективі.
«Що потрібно зробити США, так це конкретизувати, які саме системи озброєнь вони нададуть Україні. США могли б взяти на себе зобов'язання вже сьогодні надати Україні, наприклад, винищувачі F-16 або інші винищувачі», - сказав Сет Джонс, директор програми міжнародної безпеки Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні.
Wall Street Journal нагадує, що під час свого першого президентського терміну Трамп вивів США з Паризької кліматичної угоди і ядерної угоди з Іраном, що стало незвичним порушенням американським президентом зобов'язань, взятих на себе попередниками.
«Нинішня адміністрація не може юридично зв'язати майбутню адміністрацію фінансовими зобов'язаннями перед Україною, хоча республіканці в Конгресі можуть чинити тиск на майбутню адміністрацію Республіканської партії, щоб зберегти підтримку», - йдеться в статті.
Якщо Вашингтон суттєво зменшить свою підтримку України, Європа навряд чи буде спроможна фінансово чи військово заповнити цю нестачу. Хоча більшість європейських урядів на боці підтримки України, континент стикається з жорстким фінансовим тиском. І лише деякі країни мають оборонну промисловість, здатну зрівнятися з американською вогневою міццю.
Довгострокові цілі
У середині серпня Велика Британія стала другою країною, яка розпочала переговори з Україною щодо безпекових зобов’язань. Високопоставлений французький чиновник сказав, що Париж розраховує розпочати переговори протягом наступних кількох тижнів. А в США сподіваються провести другу зустріч з представниками України у найближчі тижні.
Діалог з іншими країнами Європи ще не почався. Але чиновники у Франції і Німеччині вже окреслили, яку підтримку вони могли б надати.
Наприкінці березня бюджетний комітет німецького парламенту схвалив додаткове фінансування оборони України у розмірі 3,2 мільярда євро цього року, а також кредитні лінії на період з 2024 по 2032 рік на суму близько 8,8 мільярда євро. У Франції в липні парламент схвалив найбільше за півстоліття збільшення військових витрат на період 2024-30 років. Частково це збільшення продиктоване необхідністю наростити можливості військової і оборонної промисловості для допомоги Україні.
Проте, за словами Джонса, об'єднати все це в надійний західний пакет буде складним завданням, доки Альянс не сформулює свої довгострокові цілі.