Щороку у вересні Генеральна Асамблея ООН збирається на щорічну зустріч у Нью-Йорку, де президенти США здійснюють своє ритуальне паломництво, щоб пообіцяти, що, незважаючи на свою нав'язливу увагу до Росії і Китаю, Америка дійсно, по-справжньому дбає про найбідніші країни світу.
«Чи варто дивуватися, що Глобальний Південь, як сьогодні прийнято називати країни, що розвиваються в Азії, Африці і Латинській Америці, дедалі більше переконується в тому, що Сполучені Штати підтримують їх лише на словах? Або що вони здебільшого сидять склавши руки щодо війни в Україні, хоч і знають, що вона огидна?», - пише в статті для Washington Post американський журналіст і письменник Девід Ігнатіус.
Він нагадує, що у березні 2022 року 141 країна проголосувала за засудження російського вторгнення. Але через рік 32 країни включно з Індією і Китаєм утрималися при голосуванні за резолюцію з вимогою припинити війну.
Лідери бідних країн, безсумнівно, поважають українського президента Володимира Зеленського. Але вони також ставлять питання: чому вся увага прикута до України, коли решта світу також страждає? Чому Зеленський отримує всі оплески?
«У цій їхній відстороненості від України, безумовно, є певна заздрість і суперництво. Але ми ігноруємо вимогу Глобального Півдня про більшу увагу на свій страх і ризик», - пише Ігнатіус.
У вересні минулого року президент Джо Байден виголосив промову на Генеральній Асамблеї, яка прозвучала доволі традиційно. Він пообіцяв «невпинну дипломатію» і «рішучу» підтримку глобального розвитку. Він вихвалявся десятком програм і ініціатив для боротьби з бідністю, які спонсорують США.
«Але що ці обіцянки принесли через рік? Окрім щоденної роботи хороших агентств, таких як USAID, відповідь: небагато. Цього місяця Байден, ймовірно, виступить з подібним списком добрих намірів. Але не дивуйтеся, якщо аудиторія не буде слухати», - йдеться в статті.
Ігнатіус вважає, що у вересні цього року буде потрібна більш чесна угода, згідно з якою США більш серйозно поставляться до проблем Глобального Півдня і дійсно допоможуть, якщо країни-реципієнти зроблять більше для припинення війни в Україні, яка, серед іншого, підриває світові поставки зерна і значно погіршує продовольчу безпеку в країнах, що розвиваються. Як би грубо це не звучало, це була б прагматична і ідеалістична угода водночас.
Гучним критиком нездатності США задовольнити потреби Глобального Півдня став Марк Маллок-Браун, колишній заступник генерального секретаря ООН, а нині президент Фундації «Відкрите суспільство», створеної Джорджем Соросом. Ця організація фінансує проекти в країнах, що розвиваються. Нещодавно Маллок-Браун зазначив, що ООН планує перед Генеральною Асамблеєю провести саміт, присвячений «цілям сталого розвитку», які були встановлені в 2016 році. За його підрахунками, зі 140 показників для досягнення цих цілей «половина не перебуває на бажаній траєкторії, а близько третини зупинилися або пішли в зворотному напрямку».
За словами Маллока-Брауна, цей глобальний розворот прогресу помітний, якщо поглянути і на інші показники. Індекс людського розвитку ООН падає вже другий рік поспіль, повернувшись до рівня 2016 року. Це перше таке падіння за весь час збору даних. Глобальна продовольча нестабільність зачіпає більше 345 мільйонів людей. І це більш ніж удвічі більше, ніж у 2020 році. Маллок-Браун зазначає, що близько 60% країн з низьким рівнем доходу стикаються з борговими проблемами.
Опитування показують, що світова громадськість вимагає дій. Фундація «Відкрите суспільство» незабаром опублікує результати опитування, в якому взяли участь понад 36 тисяч респондентів у 30 країнах, що представляють 5,6 мільярда людей. Деталі ще не оприлюднені, але, схоже, переважна більшість вважає, що кредитори повинні допомогти країнам-боржникам, побоюється, що зміна клімату може завдати їм шкоди в наступному році, хоче мати більший вплив на міжнародні фінансові рішення і вважає, що країни з високим рівнем доходу повинні збільшити ресурси Світового банку.
«Росія виживає політично, переконуючи країни, що розвиваються, що їхні проблеми створені багатими країнами Заходу навіть тоді, коли шкода безпосередньо пов'язана з діями самої Москви», - пише Ігнатіус, наводячи як приклад російський вихід з зернової угоди.
У липні Міжнародний валютний фонд попередив, що вихід Росії з угоди може призвести до зростання цін на продовольство на 10-15%.
«Підтримку України та Глобального Півдня іноді протиставляють, але насправді вони збігаються. Цей простий факт полягає в тому, що справедливого миру, який покладе край цьому жахливому конфлікту, не буде без підтримки тих, хто стоїть осторонь», - підкреслює Ігнатіус.
Простіше кажучи, США не досягнуть своїх інтересів в сфері національної безпеки, не ставши більш залученими до питань глобального розвитку.