За останні кілька років російська ПВК «Вагнер» налагодила тісні зв'язки з силами безпеки Судану і намагалася використати їх для просування економічних і військових інтересів Москви, включаючи прибуткові концесії на видобуток золота і угоди з продажу озброєнь.
В Судані «Вагнер» раніше забезпечував технікою і навчав сили безпеки, консультував членів уряду і проводив інформаційні операції. Про це свідчать документи американської розвідки, які з’явилися в публічному доступі через витік, - пише Washington Post.
«Але спалах інтенсивних бойових дій між силами на чолі з конкуруючими суданськими генералами, які сколихнули країну і забрали життя щонайменше 400 людей, поставив Москву і найманців, пов’язаних з Кремлем, перед нагальною дилемою. Вони можуть багато втратити, якщо стануть не на ту сторону», - пише видання.
І навіть якщо росіяни залишаться осторонь конфлікту, розпад Судану може стати для них серйозною невдачею. На кону надійний союз між двома ворожими до Заходу країнами, який дав Москві не лише можливість видобувати суданське золото і продавати зброю, але й перспективу створення стратегічної російської військово-морської бази на Червоному морі в Порт-Судані. Під час візиту до міста Хартум у лютому міністр закордонних справ Росії Сєргєй Лавров обговорив з місцевими лідерами питання бази. Москва хотіла, щоб її завершили будувати до кінця 2023 року, про що свідчать документи американської розвідки, опубліковані в соціальній мережі Discord.
Поки що немає підтверджених повідомлень про те, що найманці «Вагнера» беруть безпосередню участь у бойових діях. Але кілька джерел стверджують, що лівійське угруповання, яке має тісні зв'язки з російськими найманцями, відправляло матеріали суданським силам на чолі з генералом Мохамедом Хамданом Дагало, широко відомим під прізвиськом Хемедті. Він очолює добре озброєні парамілітарні «Сили швидкого реагування» (RSF). У суботу RSF заперечили будь-які зв'язки з «Вагнером» на своїй сторінці в Twitter.
У конфлікті Хемедті протистоїть генералу Абделю Фаттаху аль-Бурхану, який очолює Збройні сили Судану і виступає фактичним главою держави. Хемедті і Бурхан об'єднали зусилля в 2021 році під час перевороту, який призвів до повалення тогочасного цивільно-військового уряду. Але їхнє суперництво загострилося через розбіжності щодо розподілу влади і термінів інтеграції сил Хемедті в національну армію.
За останні дні, за словами лівійських чиновників і дипломатів, RSF Хемедті отримала щонайменше 30 цистерн з пальним і щонайменше один вантаж військового спорядження від одного з синів лівійського воєначальника Халіфи Хіфтера. Сили Хіфтера заперечують, що такі поставки були.
«Якби військові вантажі йшли до RSF, «Вагнер» знав би про це. Тому що Хіфтер покладається на людей ПВК, які допомагають жорстко контролювати запаси техніки і боєприпасів, щоб уникнути крадіжок або мародерства», - пише Washington Post з посиланням на Анаса Ель Гоматі, який заснував лівійський аналітичний центр Sadeq Institute.
Як RSF, так і «Вагнер» мають давню історію співпраці з формуванням Хіфтера, - додав сказав Гоматі. Раніше Хемедті вже відправляв свої сили RSF в Лівію, де вони воювали на боці лівійського союзника разом з найманцями «Вагнера». А в 2021 і 2022 роках люди російської ПВК, які базувалися на лівійській території, підконтрольній Хіфтеру, проводили тренування з бойовими набоями спільно з силами RSF. За словами Гоматі, «Вагнер» цінує свої зв'язки з RSF. Тому що суданські сили допомагають забезпечувати маршрут через Судан до дедалі більшого логістичного центру компанії в Лівії. Цей маршрут з'єднує Близький Схід і Європу з африканськими полями бойових дій в Малі і ЦАР.
Але зараз кредитна підтримка RSF може дорого коштувати як для Росії, так і для Хіфтера. Серед командирів «Лівійської національної армії» зростає занепокоєння, що така підтримка може поставити під загрозу її відносини з Єгиптом. Каїр давно підтримує сили як Хіфтера, так і суданського воєначальника Бурхана. У четвер Хіфтер провів телефонну розмову з генералом єгипетської військової розвідки і пообіцяв, що підтримка RSF буде негайно припинена.
«За словами західного дипломата, який уважно стежить за цією темою, Росія також може багато втратити, якщо озброїть не ту сторону. На даний момент, за словами дипломата, RSF виглядає слабкіше, ніж військові, у яких є ВПС, яких не вистачає силам Хемедті», - йдеться в статті.
Власник ВПК «Вагнер» Прігожин запевнив, що його найманців нібито не було в Судані впродовж останніх двох років. Крім того, він запропонував свою кандидатуру на роль посередника у врегулюванні суданського конфлікту. За словами Сулімана Балдо, засновника Sudan Transparency and Policy Tracker, найманці «Вагнера» присутні в Судані з 2017 року. Спочатку вони проводили тренували бійців як армії Судану, так і RSF.
Незабаром суданська компанія, пов'язана з Прігожиним, отримала концесію на видобуток золота і дозвіл уряду на будівництво золотопереробного заводу в центральному Судані. А сили Хемедті забезпечували безпеку. У 2020 році уряд США наклав санкції на дві компанії, що базуються в Судані: M Invest і її «дочку» Meroe Gold. Остання керувала золотопереробним заводом. У Вашингтоні заявили, що ці фірми допомагали Прігожину «обходити санкції і здійснювати операції в доларах США, незважаючи на те, що вони заблоковані в американській фінансовій системі».
Лідер RSF продовжував розвивати свої відносини з Росією. Він відвідав Москву напередодні вторгнення в Україну, а потім, повернувшись до Судану, сприяв розвитку двосторонніх зв'язків між двома країнами. Зокрема, його зусилля стосувалися будівництва російської військово-морської бази в Порт-Судані. За повідомленням Associated Press, база мала вмістити 300 солдатів, а також чотири військові кораблі Росії. В обмін на це Росія постачала б Судану зброю та іншу військову техніку.
Бурхан і Хемедті обговорювали цю базу з міністром закордонних справ Росії Сєргеєм Лавровим у лютому під час його візиту до Хартума. Зараз Порт-Судан під контролем суданської армії.