Завойовуючи вдячність світу провалами, Міхаіл Горбачов став героєм завдяки участі в ліквідації політичної системи, яку він намагався врятувати за допомогою реформ. Його запам’ятали як візіонера, тому що він не бачив чітко невиліковну системну хворобу соціалізму: вона виявилася нездатною впоратися з розпорошеністю інформації у розвиненій країні.
Мов Христофора Колумба, який випадково відкрив Новий світ, Горбачова спіткала велич завдяки його нерозумінні, куди він взагалі йшов, - пише в статті для Washington Post американський журналіст і Пулітцерівський лауреат Джордж Вілл.
Двоє дядьків і тітка Горбачова померли під час Голодомору в 1932-1933 роках, який організував Йосип Сталін. Обидва його діди постраждали під час Великого терору. Один з них згадував: слідчий зламав йому руки, жорстоко побив його, а потім загорнув його в мокрий кожух і поставив на гарячу піч. В книзі «Горбачов: Його життя і часи» політолог Амгерстського коледжу Вільям Таубман наводить цитату радянського лідера про те, як, будучи дитиною в часи Другої світової війни, він знайшов рештки солдатів Червоної армії: «Трупи гнили, їх частково обгризли тварини, черепи у ржавих шоломах, білі кістки… непоховані вони дивилися на нас чорними очницями».
Таубман припустив, що, можливо, цей досвід здатен пояснити найбільшу чесноту Горбачова - його «надзвичайне небажання» вдаватися до насильства, щоб зберегти радянську систему. Втім, коли голова Лейбористської партії Великої Британії Ніл Кіннок підняв питання під час зустрічі з лідером СРСР про ув’язненого дисидента Натана Щаранського, той відповів нецензурно, «облаявши таких «гамнюків» і шпигунів, як Щаранський».
Президент Рональд Рейган, відкинувши тонкощі політичної розрядки, посилив риторику і військову напругу. В 1983 році він назвав СРСР «осередком зла в сучасному світі». Через «Стратегічну оборонну ініціативу» він кинув високотехнологічний виклик СРСР, 30% лікарень якого не мали санвузлів. Рейган відправив летальну військову допомогу силам, які боролися проти радянської армії в Афганістані. Коли Горбачов вивів війська звідти, «це був перший випадок, коли Радянський Союз покинув території, які він «визволив» заради комунізму», - писав Таубман.
Політолог називав Горбачова «трагічним героєм, який заслуговує нашого розуміння і захоплення». Він також зауважував, що Чорнобильська катастрофа в 1986 році і провальна реакція уряду на неї розвіяли будь-які ілюзії лідера СРСР щодо абсолютно гнилої радянської системи. Французький чиновник розповів, що якось Горбачов запізнився на прийом в Кремлі. Він виправдався, пояснивши, що «намагався вирішити невідкладну проблему в аграрному секторі. Коли я запитав, коли з’явилася ця проблема, він відповів з легкою усмішкою: «В 1917-му»».
Держсекретар Джордж Шульц в 1987 році пояснив Горбачову, що світ переходить від індустріальної в інформаційну еру. І тому фундаментальне марксистське протиставлення капіталу і робітничого класу стає застарілим. Тому що «ми вступаємо у світ, в якому найважливіший капітал - це людський капітал, тобто що люди знають, наскільки вільно вони обмінюються інформацією і знаннями». Вічним спадком Горбачова може стати те, що тиранія в Китаї вирішила винести певні уроки з падіння як самого СРСР, так і його останнього лідера.
«Коли Сі Цзіньпіну сняться кошмари, то примара, яку він бачить - це Міхаіл Горбачов», - сказав політолог Грем Аллісон.
Він додав, що лідер Китаю якось назвав три катастрофічні помилки радянського лідера. По-перше, він ослабив політичний контроль над суспільством раніше, ніж реформував економіку. По-друге, він дозволив Компартії бути корумпованою. І по-третє, він «націоналізував» радянську армію, дозволивши командирам приносити присягу своєму народу, а не партії чи лідеру.
В 1988 році, коли Франція готувалася святкувати двохстотріччя революції, Горбачов нахабно вирішив відчитати ООН: «Дві великі революції: французька в 1789-му і російська в 1917-му році, - потужно вплинули на саму природу історії». Лише дві? Але ж саме американська революція розв’язала пристрасть до свободи, заснованій на повазі до природних прав. СРСР, створений грубою силою і утримуваний залізними обручами бюрократії, ніколи не мав тої легітимності, якої досягли США. Він не зміг добитися такого ж добровільного об’єднання культурно різноманітного населення.
Крихка структура СРСР розвалилася, попри те, що Горбачов старався її врятувати. Його репутація заснована на глобальній амнезії, яка стерла цю правду. Коли Горбачова підвищили до Генерального секретаря ЦК КПРС, він похвалився, що перечитав усі 55 томів праць Владіміра Леніна, сказавши другу: «Якщо прочитати дискурс Леніна з німецьким марксистом Карлом Каутським, стає очевидно, що це значно цікавіше, ніж роман». Про Леніна - архітектора першої тоталітарної системи, який пролив ріки крові, Горбачов у 2006 році сказав: «Я вірив йому тоді і вірю досі».