Євгеній Прігожин, схоже, мертвий. Але його привид може переслідувати президента Росії Владіміра Путіна, який назвав його зрадником і хотів, щоб його не стало. Однак, російський лідер не зміг придушити критику Прігожина щодо війни проти України.
Очевидна загибель Прігожина в середу в авіакатастрофі очистила сцену від нахабного суперника Путіна, - пише в статті для Washington Post американський журналіст і письменник Девід Ігнатіус. Але ця новина і припущення, що це було вбивство, посилять серед деяких росіян відчуття, що країна повернулася до нестабільності, змішаної з жорстокою політикою сталінських часів.
«Що б з ним не сталося, російська еліта розглядатиме це як акт відплати», - сказала Татьяна Становая, аналітик з питань Росії в Фонді Карнегі за міжнародний мир, яка має широкі зв'язки в Росії.
За її словами, Кремль буде заохочувати враження, що Путін помстився, незалежно від правди.
«Путін - справжній апостол відплати», - сказав директор ЦРУ Вільям Бернс минулого місяця на Аспенському безпековому форумі.
Росіяни вважатимуть, що Путін причетний до катастрофи приватного літака. Якщо факти підтвердяться, російський автократ зміцнить свої позиції в короткостроковій перспективі. Людина, яку він звинуватив у «збройному заколоті», зникла. Росія тримає оборону в Україні. Влада Путіна здається міцнішою, ніж два місяці тому, коли Прігожин наказав своїм найманцям «Вагнера» рухатися на Москву.
«Але аура політичної майстерності Путіна була заплямована, можливо, непоправно. Він витримав минулі бурі завдяки своїй ролі арбітра російських еліт і своїй репутації рішучого політика. Бунт Прігожина завдав шкоди і тому, і іншому. Кажуть, що деякі члени найближчого оточення президента поділяють критику Прігожина щодо імпульсивного вторгнення Путіна в Україну і його тактики з того часу. Аналітики вважають, що сумніви поширюються і на російські спецслужби. Ці питання залишатимуться актуальними», - пише Ігнатіус.
Після авіакатастрофи кілька членів «Вагнера» погрожували в соціальних мережах влаштувати ще один «похід на Москву». У них немає достатньої кількості людей, щоб виконати цю погрозу. Але ліквідація суперника Путіна може не зменшити, а навпаки, збільшити політичну напругу в Росії.
Спостерігачі відзначають розширення кола скептицизму в російській еліті, занепокоєній тим, що Путін нестабільний в ухваленні рішень. Безрозсудне повномасштабне вторгнення в Україну в лютому 2022 року стало найяскравішим прикладом. Але з того часу Путін помилявся і в інших питаннях: він зволікав з мобілізацією російської армії ще довго після того, як стало зрозуміло, що війна не матиме швидкого закінчення. Він вагався, чи виводити війська з потенційного оточення минулої осені в Херсоні. А коли Прігожин підняв заколот, Путіну знадобився цілий день, щоб рішуче відреагувати.
В Аспені Бернс підсумував реакцію російської громадськості на нерішучість Путіна після того, як Прігожин підняв свій червневий заколот: «Питанням було: «Невже король голий?». Або, принаймні, чому він так довго не вдягається», - сказав директор ЦРУ;
Ігнатіус зауважує, що хоч як це не парадоксально, але консолідація влади Путіна, ймовірно, зменшує ризик ескалації в Україні. Минулої осені, коли російські позиції розвалювалися в Харківській і Херсонській областях, аналітики бачили реальний ризик того, що він застосує тактичну ядерну зброю, щоб запобігти катастрофічній поразці. Зараз ця небезпека зменшилася.
Китай залишається вирішальним для військового і політичного виживання Путіна. Для Пекіна смерть Прігожина також може стати фактром зміцненням довіри. Останніми місяцями китайські лідери говорили американським дипломатам, що вони стурбовані вторгненням Росії в Україні, і що вони підготували мирний план як можливий варіант виходу з конфлікту.
Представники адміністрації Джо Байдена кажуть, що допомога Китаю стає все більш важливою для російської військової присутності в Україні. Китайці безпосередньо не постачають зброю і боєприпаси. Але були повідомлення, що вони збільшують поставки товарів подвійного призначення, таких як комп'ютерні чіпи, які необхідні для високоточної зброї і безпілотників.
У Вашингтоні зростає консенсус щодо того, що українські війська навряд чи дійдуть цього року до Чорного моря - мети, яку Україна прагне досягти у своєму контрнаступі. Але навіть попри це, деякі посадовці продовжують вважати, що наступальні дії України можуть похитнути російську армію, поступово руйнуючи її логістичні і командно-контрольні вузли в тилу. Російські лінії можуть виявитися крихкими, коли Україна прорве перші лінії оборони.
Президент України Володимир Зеленський, ймовірно, також активізує свої зусилля, щоб повернути війну в Росію за допомогою ударів з безпілотників і транскордонних нападів.
Ігнатіус вважає, що послання Прігожина росіянам полягало в тому, що війна не варта тієї жахливої ціни, яку країна платить кров'ю і багатством. Він підкреслив це, ставлячи під сумнів лідерство команди Путіна і, непрямо, самого російського лідера. Війна в Україні була заснована на брехні, - сказав Прігожин 23 червня, за день до походу його найманців на Москву.
«Напередодні 24 лютого, дня, коли минулого року Росія напала на Україну, не відбулося нічого надзвичайного. Олігархічному клану, який править Росією, була потрібна війна. Психічно хворі покидьки вирішили: «Нічого страшного, ми кинемо ще кілька тисяч російських чоловіків як гарматне м'ясо. Вони загинуть під артилерійським вогнем, але ми отримаємо те, що хочемо», - говорив тоді ватажок «Вагнера».
Американський журналіст переконаний, що ця вісцеральна критика переживе Прігожина, і якщо Україна і її західні союзники зможуть продовжити боротьбу в наступному році, вона може стати більш інтенсивною. Прігожин не мученик, а попередження.