Російські і китайські бізнесмени з урядовими зв'язками таємно обговорювали плани будівництва підводного тунелю, який би з'єднував Росію з окупованим Кримом, сподіваючись створити транспортний маршрут, захищений від атак з боку України.
Про це пише Washington Post з посиланням на перехоплені українськими службами безпеки повідомлення. Переговори, які включали зустрічі наприкінці жовтня, були викликані зростаючим занепокоєнням Росії щодо безпеки мосту через Керченську протоку, який слугує ключовою логістичною лінією для російських військових. Однак, українські війська двічі завдавали по ньому удари, тож міст залишається вразливою військовою ціллю.
«Переговори підкреслюють рішучість Росії зберегти контроль над Кримом, який вона незаконно анексувала у 2014 році, а також зростаючу залежність Москви від Китаю як джерела глобальної підтримки», - пише американське видання.
Американські чиновники і інженери кажуть, що будівництво тунелю біля існуючого мосту зіткнеться з величезними перешкодами. Роботи такого масштабу, які, ймовірно, коштуватимуть мільярди доларів і займуть роки, ще ніколи не проводилися у умовах бойових дій.
Але, незважаючи на сумніви щодо життєздатності цього плану, за словами експертів, у Росії є чіткі причини для його реалізації. За словами експерта з питань відносин між Москвою і Пекіном в Євразійському центрі Карнегі Александра Габуєва, Росія «стикається з ризиком того, що Україна буде намагатися підірвати роботу Керченського мосту протягом багатьох років».
Проєкт також створить політичні та фінансові ризики для Китаю, який ніколи офіційно не визнавав російську анексію Криму і компанії якого можуть потрапити під економічні санкції США і ЄС.
«Тим не менш, перехоплені електронні листи вказують на те, що одна з найбільших будівельних компаній Китаю заявила про свою готовність взяти участь», - йдеться в статті.
Повідомлення були надані The Washington Post українськими чиновниками, які сподівалися викрити проєкт і потенційну участь Китаю. Автентичність повідомлень була підтверджена іншою інформацією, яку американські журналісти отримали окремо, в тому числі реєстраційними документами компаній, які свідчать про те, що російсько-китайський консорціум за участю осіб, названих в електронних листах, нещодавно був сформований в Криму.
В електронних листах згадуються зустрічі з китайськими делегатами в Криму. В одному з них, датованому 4 жовтня, «Китайська корпорація залізничного будівництва» (CRCC) пише про «готовність забезпечити будівництво залізничних і дорожніх об'єктів будь-якої складності в Кримському регіоні».
CRCC - це державна компанія Китаю, вона побудувала багато з найбільших автомобільних і залізничних мереж в КНР і встановила значні зв'язки з Росією в останні роки завдяки різним проєктам. Зокрема, китайська компанія брала участь в розширенні системи московського метро, яке було завершено в 2021 році.
Російський бізнесмен Владімір Калюжний, згідно з документами, виступає в ролі генерального директора російсько-китайського консорціуму. Він відкинув питання про будівництво тунелю в Крим, а потім заявив, що не надаватиме жодної інформації «ворожим ЗМІ». Його відповідь суперечила тому, як ідея тунелю була описана у електронних листах.
У повідомленні, надісланому минулого місяця російському чиновнику, який представляє окупований Крим в Москві, Калюжний повідомив, що має «лист від наших китайських партнерів про готовність однієї з найбільших компаній Китаю CRCC взяти участь як генеральний підрядник у будівництві тунелю під Керченською протокою». Електронний лист був адресований Георгію Мурадову, який значиться як постійний представник Республіки Крим при президенті Росії Володимирі Путіні.
Пропозиція про будівництво тунелю з'явилася в той час, коли Росія просуває інші інфраструктурні проекти на територіях, які вона окупувала з 2014 року або захопила після минулорічного вторгнення. Нещодавні супутникові знімки виявили нові ділянки залізниці вздовж узбережжя Азовського моря, що свідчить про бажання Москви збудувати сухопутний коридор в Крим через окуповані території. У будівництві беруть участь компанії, пов'язані з Аркадієм Ротенбергом, другом дитинства Путіна, який накопичив величезні статки завдяки проєктам Кремля. Зокрема, він отримав великі кошти в ході підготовки до Олімпіади в 2014 році. Його будівельна компанія "Стройгазмонтаж" також була головним підрядником на будівництві Керченського мосту.
Електронні листи також свідчать про намагання Китаю зберегти секретність. В одному з них підкреслюється, що CRCC братиме участь лише за умови «суворого дотримання повної конфіденційності» і що в будь-яких контрактах назва компанії буде замінена на «іншу, неафілійовану юридичну особу». В іншому електронному листі згадується китайський банк, готовий «конвертувати свої доларові кошти в рублі для переказу в Крим з метою фінансування проектів консорціуму».
В електронних листах цитуються обговорення консорціуму з керівником CRCC на ім’я Сюй Хуасян. Таке ж ім’я має громадянин Китаю, що значиться як віце-президент і заступник генерального директора міжнародного підрозділу CRCC. З огляду на ризики санкцій і саботажу, американські чиновники та експерти висловили здивування тим, що китайська компанія ризикнула взятися за цю справу.
Експерти з великих міжнародних транспортних проектів кажуть, що будівництво тунелю під Керченською протокою технічно можливе, і що Китай має необхідний досвід та обладнання. Проте, за їхніми словами, це буде величезний проєкт, який за масштабами можна порівняти з тунелем між Данією і Німеччиною. Цей тунель будуть вже 7 років, його вартість становить 8,7 мільярдів доларів. Після завершення будівельних робіт наприкінці десятиліття це буде найдовший тунель у Європи.
Експерти кажуть, що малоймовірно, що Керченський тунель вдасться завершити швидко, щоб це допомогло Росії у війні проти України. Але Москва може розглядати його як довгострокову інвестицію, таку, що має забезпечити безпечне сполучення з територією, контроль над якою може бути поставлений під питання впродовж десятиліть. Прихильники проєкту, схоже, стурбовані економічною атрофією, яка може статися без безпечного проходу.
Зі свого боку, Китай, ймовірно, наполягатиме на принаймні частковому володінні тунелем, додаючи його до свого розширюваного переліку глобальної портової і транспортної інфраструктури, - вважають експерти. Китай також міг би фінансувати проєкт і збирати плату за проїзд або у вигляді мита, або за рахунок російського експорту нафти і газу.