Польща будує одну з найбільш потужних армій на Заході і має намір розгорнути більше танків, ніж Велика Британія, Франція, Німеччина і Італія разом узяті.
У зв'язку з цим виникає питання: хто в країні з серйозною демографічною проблемою буде керувати всим найсучаснішим озброєнням, яке замовила Варшава? І де взяти десятки тисяч солдатів для запланованого подвоєння чисельності польської армії? Крім того, є ще одне важливе питання: як лідери Польщі, а також інших країн Європи, впораються з неминучими економічними і політичними наслідками значного нарощування військових сил в умовах агресії Москви і відволікання уваги Вашингтона?
«Віддамо належне Варшаві за її стратегічну розсудливість. Вона стикається з реваншистським ворогом в особі Росії, яка вторглася в Польщу в 1939 році і підпорядкувала її собі на десятиліття після Другої світової війни. Цього місяця один з головних помічників Владіміра Путіна погрожував ліквідувати «польську державність остаточно». І не забувайте, що Польща живе у ворожому середовищі. Вона межує з російською маріонеткою Білоруссю, з Україною, яку Путін прагне підкорити, і з Калінінградом, російським форпостом, наповненим зброєю», - пише Washington Post, нагадуючи, що оборона була одним з небагатьох важливих політичних питань, які не були предметом дебатів на запеклих виборах у Польщі минулого місяця.
«Революції в плані військових витрат не буде», - прогнозує політичний аналітик Войцех Шацький.
Проте Польща - це також країна НАТО, на яку поширюється зобов'язання США і 29 інших західних союзників захищати її в разі нападу. У Польщі дислоковано понад 10 тисяч американських військовослужбовців, а 80% військової техніки, що прямує в Україну, проходить через польські транзитні пункти. Тоді що ж турбує Варшаву? Окрім Росії є ще одне доволі просте пояснення: це Дональд Трамп.
Як повідомляє New York Times, у 2018 році Трамп неодноразово говорив помічникам Білого дому, що хоче вивести США з НАТО. Цей крок залишив би оборонну організацію без лідера і кастрованим.
«Це був би великий стрес, якби Америка відвернулася від Європи, і саме це викликає занепокоєння у питанні Трампа. Кожне міністерство закордонних справ думає про це», - сказав неназваний високопоставлений європейський дипломат.
Коли Трамп погрожував вивести США з НАТО, Польща витрачала на оборону приблизно 2% від ВВП. Наступного року вона планує подвоїти ці витрати, схоже, Варшава збільшить військові видатки ще більше, особливо якщо війна в Україні затягнеться.
Майже жодна інша країна НАТО включно зі США не витрачає на оборону стільки коштів у відсотках від ВВП. Польща наближається до ізраїльського рівня витрат на оборону (близько 4,5% ВВП).
Польські витрати на найсучасніші винищувачі, ударні вертольоти, ракетні установки, системи протиповітряної оборони і артилерію, а також танки зумовлені зростаючою загрозою з боку Росії, яка перевела свою економіку на воєнні рейки.
«Але нарощування сил і засобів Варшави - це також захист від повернення Трампа до Білого дому і ймовірності того, що він пустить НАТО у вільне плавання. Ця перспектива викликала тривогу по всій Європі», - йдеться в статті.
У Німеччині, яка роками відставала у витратах на оборону, канцлер Олаф Шольц минулого тижня зобов'язав уряд збільшити інвестування в армію, що коштуватиме Берліну десятки мільярдів євро щорічно до 2030-х років. Але німецька економіка шкутильгає через рецесію, бюджет обмежений конституційним лімітом боргу, а ослаблена армія з усіх сил намагається поповнити свої ряди новобранцями. Які соціальні програми Берлін скоротить, щоб оплатити нову, більш мускулисту армію?
Президент Еммануель Макрон розпочав найбільше за півстоліття збільшення військових витрат Франції, виділивши майже 450 мільярдів доларів. Ці гроші допоможуть підвищити інвестиції в безпеку на третину до кінця десятиліття. Його паралельні зусилля, спрямовані на те, щоб змусити Європу взяти на себе більшу відповідальність за свою безпеку випливають з тверезої оцінки: США, які відволікаються на Китай і розглядають можливість повернення Трампа, - це непередбачуваний союзник. Але бачення Макрона щодо європейської «стратегічної автономії» поки що принесло мало плодів.
Є ще Велика Британія, чия армія, що скорочувалася десятиліттями, за оцінкою одного з провідних американських генералів, «ледве дотягує до другого класу». Британські урядовці повторили цю оцінку, вони кажуть, що запаси боєприпасів вичерпаються за кілька днів війни. Але прем'єр-міністр Ріші Сунак не включив військові питання до свого списку головних пріоритетів цього року.
Тривале нарощування оборонних сил в Європі частково залежить від міцної економіки і здорової демографії. І те, і інше сьогодні виглядає доволі слабким. Народжуваність на континенті низька. За прогнозами, населення Польщі скоротиться на десяту частину до 2050 року.
Росія перейшла на економіку воєнного часу, щоб фінансувати свою агресію проти України і, можливо, ще проти когось. Як автократична держава, вона менше боїться зростаючого тиску, який виникне в результаті. Здатність Європи реагувати визначатиме нову безпекову політику Заходу не менше, а то й більше, ніж будь-що з того, на що піде Вашингтон. Цей виклик вже з’явився на горизонті.