Заклики скасувати санкції ЄС проти Росії, дія яких закінчується в липні 2016 року, стали гучніше лунати в Західній Європі. Французький парламент 28 квітня проголосував за консультативну резолюцію, в якій депутати закликають уряд виступити проти санкцій, оскільки вони нібито "неефективні і лише шкодять французьким економічним інтересам".
В Берліні бізнес-кола також проти продовження економічного тиску на Росію, не зважаючи на те, що Москва не виконує Мінські угоди щодо миру в Україні і підігріває насилля в Сирії, змушуючи ще більше біженців вирушати в Німеччину.
Про це в статті для Atlantic Council пишуть експерти Андреас Умланд і Крістофер Хартвелл, які намагаються оцінити реальний вплив санкцій ЄС проти Росії за останні два роки.
На їхню думку, якщо проаналізувати економічні показники, то доведеться визнати гірку правду, що санкції мали другорядний вплив на російську економіку і завдали незначних збитків західним державам. Якщо бути точним, то потік європейських інвестицій в Росію дійсно скоротився драматично. Однак російський економічний занепад почався ще до вторгнення в Україну. А нинішні її труднощі більше пов'язані більше з обвалом цін на нафту і внутрішніми структурними проблемами, а не з політикою Брюсселя.
Автори нагадують про коментар російського економіста Владислава Іноземцева, який звертав увагу на те, що після закінчення президентства Бориса Єльцина, Росія стала значно більше залежною від експорту нафти. Володимир Путін під час перших своїх каденцій отримав вигоду від зростання світових цін на сировину. Однак тепер через обвал цін на неї, а також через замовчувану режимом корупцію і непропорційне економічне домінування держави Росія переживає складні часи.
"Вродовж років зростання патологічних проблем російської економіки ховалися за небаченим до того потоком нафтових доларів в державний бюджет. Однак глобальна фінансова криза і падіння цін на нафту викрили ці структурі проблеми", - підкреслив Іноземцев.
В цей же час, на тлі таких фундаментальних внутрішніх проблем, західні санкції лише посилили непрямі наслідки падіння цін на нафту для російської економіки. А дослідження компанії DIW у Берліні свідчить про те, що контр-санкції Путіна нашкодили російському населенню більше, ніж західний політичний тиск.
Також скорочення європейсько-російської торгівлі спостерігалося ще за довго до початку протестів в Україні, на які Москва відповіла військовою агресією. Експерти компанії LSE Ideas запевняють, що торговельні відносини з Росією ніколи не були такими масштабними, як запевняють деякі німецькі і французькі політики. А коли нафта стала дешевою в 2014 році і російський рубль знецінився, купівельна спроможність росіян скоротилася і їхній попит на європейські товари впав.
Якби навіть санкції ЄС скасували завтра, рубль не став би дорожчим, а російський бюджет не збільшився б. Німеччина і інші розвинені країни не змогли б отримати прибутки з ослаблених російських ринків. Водночас, Росія, вірогідно, стала б привабливою для прямих інвестицій, оскільки дешевий рубль зробив робочу силу в країні дуже дешевою. Втім, доки відносини Кремля із Заходом лишатиметься невизначеними, Росія не зможе цим скористатися.
Таким чином, експерти підсумовують, що нинішні економічні проблеми Росії спричинені обвалом цін на нафту, а не санкціями Заходу. Але якщо ЄС вирішить їх скасувати в той час, коли ситуація в Донбасі не покращилася, він втратить довіру своїх партнерів. А економічної користі відмова від тиску на Росію Європа не отримає. Хіба що Росія почне проводити структурні реформи і зробить все для покращення політичних відносин із Заходом.
Також не варто забувати, що Північна Америка не подає сигналів про можливе послаблення санкцій зі свого боку. Якщо ЄС не зможе продовжити дію свого пакету, тоді Канада і США можуть посилити тиск на Росію зі свого боку і дати зрозуміти Європі, що відступивши від спільної політичної позиції, вона також ризикує нашкодити своїм євроатлантичним торговельним відносинам. Тож європейському бізнесу і політичним елітам варто подумати двічі, перш ніж штовхати ЄС до скасування санкцій без прогресу у встановленні миру в Україні.
Нещодавно у Європарламенті розповіли про перспективи санкцій проти Росії. Про це розповіла співголова фракції зелених у Європарламенті Ребекка Гармс. За її словами, у багатьох країнах ЄС існує опозиція розширення санкцій проти РФ. Зокрема, німецькі соцал-демократи, які входять до правлячої коаліції, готові до нормалізації відносин із Кремлем. Гармс також засумнівалася, що більшість країн ЄС підтримають санкційний "список Савченко".
Нагадаємо, 28 квітня депутати нижньої палати парламенту Франції – Національної асамблеї – схвалили резолюцію, що закликає уряд країни виступити проти санкцій щодо Росії.
Санкції проти Росії вводилися США, Євросоюзом та деякими іншими країнами (Австралією, Японією, Канадою, Норвегією і так далі) в декілька етапів у 2014 році. Після анексії Криму США і ЄС ввели персональні санкції проти політиків та інших громадян Росії і України, які відповідальні за підрив територіальної цілісності України. Санкції більш високого рівня - економічні, були введені влітку 2014 року (ряд економічних санкцій США ввели ще навесні), після агресії Росії на сході України, в Донбасі.