UA / RU
Підтримати ZN.ua

Вислання дипломатів зменшують вплив Росії у Східній Європі — FT

Відносини Москви з країнами регіону руйнуються.

Побудоване в 50-х роках минулого століття як пам’ятник братерським стосункам між Москвою та Прагою, величезне посольство Чехії у самому центрі російської столиці було розраховане на велику кількість співробітників. Сьогодні усього п’ять акредитованих дипломатів можуть вільно використовувати всі три поверхи будівлі на власний розсуд. Чехія висилає «майже всіх» російських дипломатів, а Литва, Латвія та Естонія також повідомили про вислання дипломатів РФ, у знак солідарності з Прагою.

За останні два тижні офіс посольства став однією з найбільших жертв «дипломатичної війни» між Росією та європейськими країнами, в якій 152 чиновники з російських посольств за кордоном або іноземних посольств у Москві втратили свою акредитацію, пише Financial Times.

Більшість «дипломатичних виселень» стосуються країн Східної Європи, які мають «історичні зв’язки» з Росією, від Прибалтики до Болгарії. Такі дипломатичні війни підкреслюють жахливий стан відносин регіону з Москвою, а також труднощі у відновленні зв’язків для дипломатів, які залишаються.

«Це не буря в склянці води. Те, що ми спостерігаємо - кінець ери присутності Росії у колишніх радянських країнах», - сказав співробітник Московського центру Карнегі Максим Саморуков.

«Протягом десятиліть, і навіть після холодної війни, Москва використовувала свою присутність та вплив у цих країнах завдяки спадщині Варшавського договору. Теперішня ситуація серйозно підриває відносини Росії з тамтешніми країнами. Втрата значна», - додав він.

Більшість дипломатичних вислань з 15 квітня були спричинені звинуваченням з боку Праги у тому, що російські шпигуни стояли за вибухами на чеському складі зброї у 2014 році, в результаті яких загинули дві людини.

Це спонукало Прагу вислати 18 російських дипломатів, а коли Москва у відповідь оголосила про вислання з чеського посольства 20 осіб, Чехія вислала ще 63 росіян, вимагаючи, щоб кількість людей, які працюють у відповідних дипломатичних місіях обох країн, була рівною.

На знак солідарності з Чехією інші країни, такі як Литва та Словаччина, також вислали російських дипломатів, викликавши дзеркальну відповідь з боку Москви. Болгарія своєю чергою вислала російського дипломата, знайшовши зв'язки Москви з вибухами на своїх складах зброї. Окремо США та Росія вислали по десять своїх дипломатів після нових пакетів санкцій.

Наслідки дипломатичної війни будуть найбільш відчутними у Центральній та Східній Європі. Колишні члени СРСР, такі як Латвія, Естонія, Литва та Україна, а також колишні союзники Варшавського договору, такі як Польща, Чехія та Болгарія, розглядалися Москвою як важливі «партнери» після 1991 року.

Навіть після того, як багато з цих держав приєдналися до ЄС та НАТО, міцні енергетичні зв'язки, такі як газопроводи та довгострокові контракти на поставку нафти і газу, транскордонні промислові інвестиції, а також велика кількість емігрантів означали, що Росія розраховувала на свою «присутність» у регіоні.

Але вплив Москви неухильно знижується, оскільки відносини з Брюсселем та Вашингтоном почали погіршуватися після війни Росії з Грузією в 2008 році та анексії Криму в 2014 році. А нещодавні дипломатичні висилки не дають надії на зворотний шлях.

 «Таке сум'яття заплямує репутацію Росії в регіоні. Це може змусити уряди країн Центральної та Східної Європи ще більше скоротити співпрацю з Росією у стратегічних секторах, а також у питаннях безпеки», -  каже аналітик з питань Центральної та Східної Європи Андріус Турса.

«Ми хочемо підтримати Чехію. Якщо чехи наважилися на такий різкий крок, то вони знають, що роблять. Тут, у Центральній Європі, геополітичне питання і тема того, куди ми відносимося, є величезною проблемою. Це заклик до руху на Захід, до Америки. Росія - це інструмент. Висилка російських дипломатів - спосіб показати: „Ось, ми з вами”», - заявив один чиновник із країни, яка вислала російських дипломатів.

Цього тижня російське державне телебачення оголосило список дев'яти країн, які Москва визначила «ворожими». На додаток до США та Великої Британії, всі інші сім держав були колишніми членами Варшавського договору. П'ять країн були колишніми членами СРСР.

«Дії Праги та Софії викликають у нас роздратування, жаль, нерозуміння та бажання побачити зміни в цій шизофренічній позиції. Ми не будемо терпіти цю горезвісну "солідарність"», - заявив у четвер представник Кремля Дмитро Пєсков.

Спадщина Варшавського договору, російські посольства в таких містах, як Варшава та Прага - це справжні розлогі палаци. До недавніх висилок російське посольство в Празі було найбільшим закордонним представництвом у місті за чисельністю штату, і чеське розвідувальне відомство давно звинувачувало його в приховуванні великої шпигунської мережі.

«Чеська дипломатія і, чесно кажучи, все європейське та трансатлантичне співтовариство завжди тривожилося з приводу кількості російських дипломатів у Празі, і це була можливість позбутися від них», - сказав президент Празького дослідницького інституту Global Arena Міхал Коран.

«Ці останні тижні стосувались викриття справжньої суті Росії. Прийняті рішення очистять дипломатичні відносини», - додав аналітик.

Читайте також: На акції протесту в Чехії розгорнули український прапор

Сенат (верхня палата парламенту - ред.) Чехії у четвер, 22 квітня, визнав вибухи в Врбетіце в 2014 році актом державного тероризму проти країни-члена Європейського Союзу. Відповідальність за вибухи парламентарі поклали на Росію і її спецслужби.

Розслідування обставин вибухів на військових складах чеські правоохоронці завершили 17 квітня. Тоді ж було оголошено про висилку 18 російських дипломатів.

Відносини між Чехією та Росією різко погіршилися після того, як Прага звинуватила російську військову розвідку у причетності до двох вибухів на складах боєприпасів у чеському місті Врбетіце 2014 року. Та, крім досягнення паритету в кількості чеських і російських дипломатів у посольствах у Москві та Празі, які зміни відбудуться у відносинах двох країн? Чи готові західні країни проявити солідарність із Чехією та вдатися до рішучих дій щодо Росії? І як із цього скандалу може скористатися Україна? Про це читайте в статті Тетяни Левонюк «Як посварилися чеський лев і російський ведмідь».