Нещодавній конфлікт у Карабаху показав, що Росія не змогла виконати своїх союзницьких зобовʼязань перед Вірменією у рамках Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ). Тому країна не вбачає переваг у продовженні присутності російських військових баз на своїй території.
Про це заявив премʼєр-міністр Вірменії Нікол Пашинян в інтервʼю The Wall Street Journal, пише «Радіо Свобода».
«Ці події, по суті, привели нас до рішення, що нам необхідно диверсифікувати наші відносини у сфері безпеки, і зараз ми намагаємося це зробити», – сказав премʼєр.
У Вірменії на постійній основі з 1995 року перебуває 102-га російська військова база. Її чисельність – близько 3500 військовослужбовців.
Коли Азербайджан у середині вересня розпочав наступ на території Карабаху, який закінчився ліквідацією квазідержавного утворення місцевих етнічних вірмен, Росія ніяк не взяла участі у врегулюванні конфлікту. У Москві заявили, що це внутрішня справа Азербайджану, оскільки бойові дії відбуваються на міжнародно визнаній території цієї країни.
Нагадаємо, що мирний договір між Азербайджаном та Вірменією досі не підписано. Ряд політиків у Європі наполягають на тому, щоб запровадити санкції проти Азербайджану, а представники офіційного Єревана заявляють, що Баку збирається напасти безпосередньо на територію Вірменії.
Видання Politico заявило, що держсекретар США Ентоні Блінкен попередив невелику групу американських законодавців, що Держдеп передбачає можливість того, що Азербайджан незабаром може вторгнутися до Вірменії.
Після зірваних переговорів між Алієвим та прем'єр-міністром Вірменії Ніколом Пашиняном (через позицію Франції, яка проти участі в них союзника Баку Туреччини), Алієв заявив, що у будь-якому новому конфлікті в регіоні буде винна Франція, яка планує поставки для вірменської армії.
Згодом Пашинян наголосив, що Вірменія готова підписати мирний договір із Азербайджаном до кінця 2023 року. За його словами, угода має «відображати принципи взаємного визнання суверенітету і територіальної цілісності двох країн, а також передбачати відкриття транспортних комунікацій, заснованих на принципах суверенітету країн, якими вони проходять».
Пізніше з’явилася інформація, що між Баку та Єреваном за посередництва деяких європейських країн, зокрема Литви, затверджена дорожня карта з нормалізації відносин.
Утім головний помічник президента Азербайджану з питань зовнішньої політики Хікмет Гаджиєв стверджує, що Баку більше не зацікавлене в прокладанні Зангезурського коридору.
Наприкінці жовтня мала відбутися зустріч президента Європейського союзу Шарля Мішеля, прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна та президента Азербайджану Ільхама Алієва, але її скасували.
Повернення Карабаха під владу Азербайджану кардинально змінює розстановку сил на Південному Кавказі і означає зменшення впливу Росії у регіоні. Чим може заповнитись ця порожнеча, пояснює оглядач відділу міжнародної політики ZN.UA Володимир Кравченко у статті «Війна за Карабах. Хто прийде замість Росії»?