Коли в суботу з'явилася новина про те, що колони найманців «Вагнера» просуваються до Москви в рамках короткочасного повстання, кілька бізнесменів з південного Китаю почали гарячково обдзвонювати заводи, щоб зупинити відвантаження товарів, призначених для Росії. Хоча заколот – найбільше випробування для російського президента Владіміра Путіна з часів його вторгнення в Україну в лютому 2022 року – швидко згас, деякі з цих експортерів тепер ставлять під сумнів свою майбутню залежність від найближчого союзника Пекіна, пише Reuters.
«Ми думали, що буде велика проблема», – сказав Шен Мухуй, голова торгової організації, що об'єднує фірми з південної китайської провінції Фуцзянь, згадуючи боротьбу між її членами, які експортують автозапчастини, техніку та одяг до Росії.
Хоча криза послабилася, «деякі люди залишаються осторонь, оскільки вони не впевнені, що станеться далі», додав він, відмовившись назвати компанії, які призупинили поставки.
Китай намагався применшити значення подій вихідних і висловив підтримку Москві. Але в понеділок високопоставлений американський чиновник заявив, що заколот на вихідних занепокоїв замкнене керівництво Пекіна, і деякі аналітики в Китаї та за його межами почали ставити питання про те, чи потрібно Пекіну послаблювати свої політичні та економічні зв'язки з Москвою.
«Це стало ложкою дьогтю в бочці меду відносин «без обмежень», – каже сінгапурський аналітик з питань безпеки Александр Ніл.
Міністерство закордонних справ Китаю, яке назвало припинений заколот «внутрішніми справами Росії» і висловило підтримку зусиллям Москви щодо стабілізації ситуації, не відповіло одразу на запит Reuters про коментарі.
Заклик до обережності
Китай не коментував розгортання кризи, але оприлюднив заяву в неділю, коли міністр закордонних справ Цінь Ган провів несподівану зустріч із заступником міністра закордонних справ Росії в Пекіні. В основі відносин між Китаєм і Росією лежить спільне протистояння тому, що вони вважають «світом, в якому домінують Сполучені Штати» і розширенню військового альянсу НАТО, що загрожує їхній безпеці.
У той час як націоналістичні коментатори в державних китайських таблоїдах вітали швидкі зусилля Путіна з придушення повстання, навіть дехто в Китаї, де критичні висловлювання жорстко контролюються, почав ставити під сумнів ставку Пекіна на Росію.
Китай «буде більш обережним у своїх словах і діях щодо Росії», сказав шанхайський експерт з міжнародних відносин Шен Дінлі.
Деякі китайські вчені пішли ще далі. Ян Цзюнь, професор Китайського університету політичних наук і права в Пекіні, написав коментар, опублікований в суботу, в якому закликав Китай безпосередньо підтримати Україну, щоб уникнути «втягування Росією в трясовину війни».
«З розвитком нинішньої ситуації і тенденції війни... [Китай] повинен ще більше скоригувати свою позицію щодо Росії та України, зробити своє ставлення більш чітким і рішуче стати на бік переможців історії», – написав він у китайськомовній сінгапурській газеті «Ляньхе Цзаобао».
Інші китайські науковці, однак, заявили, що Пекін не змінить своєї позиції щодо Росії в результаті цього інциденту.
Невизначеність інвесторів
Китай є головним торговельним партнером Росії: Пекін експортує все – від автомобілів до смартфонів – і отримує дешеву російську сиру нафту, яка перебуває під санкціями у більшості країн світу. Але навіть в енергетичному секторі, який сприяв 40-відсотковому зростанню торгівлі між Росією і Китаєм за перші п'ять місяців цього року, в Китаї спостерігаються певні ознаки обережності.
Топ-менеджери китайських державних енергетичних компаній регулярно заявляють, що ще занадто рано коментувати або обходять питання про нові інвестиції в Росію.
«Якщо Росія програє війну або зміниться внутрішнє керівництво, це створить величезну невизначеність для китайських інвесторів», – сказав Міхал Мейдан, керівник відділу досліджень енергетики Китаю в Оксфордському інституті енергетичних досліджень.
За його словами, китайський уряд також проявляє обережність, вказуючи на те, що Пекін досі не підписав угоду про будівництво нового великого газопроводу, який з'єднає країни, незважаючи на тиск з боку Москви.
Хоча Китай є життєво важливим для російської економіки, торгівля Китаю з такими країнами, як Сполучені Штати, Європейський Союз та Японія – одними з найзапекліших критиків війни Москви в Україні – затьмарює його відносини з Росією.
«У Пекіна тепер є більше причин мати більше застережень і бути більш трансакційним у відносинах з путінською Росією. Немає сенсу робити довгострокові інвестиції в того, хто може не вижити в довгостроковій перспективі», – сказав Вень-Ті Сунг, політолог з Австралійського національного університету.
Раніше професор Школи міжнародних досліджень Університету Джона Гопкінса Гел Брандс заявив, що заколот у Росії є серйозною загрозою для Китаю, оскільки вразливість Путіна ставить під загрозу глобальну вісь авторитаризму.
«Китайському лідеру Сі Цзіньпіну потрібна дружня, відносно сильна Росія, яка може кинути виклик американській владі в Європі, в той час як Пекін просуває свій вплив в Азії. Він багато втратить, якщо Росія порине у громадянську війну якщо якщо вона буде принижена в Україні й охоплена конвульсіями громадянського протистояння», – вважає Брандс.
The Guardian вважає, що у Пекіні переглядають свою підтримку Путіна, адже заколот оголив розбіжності у силових структурах Росії та тріщини, які загрожують підірвати стабільність найпотужнішого союзника Китаю.