На тлі масованих обстрілів цивільної інфраструктури та ядерних погроз з боку Росії західні союзники України пообіцяли підтримувати боротьбу проти країни-агресорки до переможного кінця. Але кількість зброї, яку вони мають у запасі або можуть виготовити у найближчому майбутньому, є обмеженою, що спричиняє глобальну проблему. Через скорочені замовлення на виробництво озброєнь після закінчення Холодної війни США та Європа дедалі більше відчувають дефіцит зброї, що в будь-якому випадку відчує й Київ. Про це пише Bloomberg.
Журналісти видання зазначають, що з моменту повномасштабного вторгнення Росії союзники вже надіслали Києву зброю, боєприпаси та обладнання на мільярди доларів. Це не могло пройти для них безслідно і створило тиск на власні запаси боєприпасів, включаючи 155-мм снаряди для артилерії, яких лише США передали Україні більше мільйона за останні сім місяців.
Сьогодні оборонні компанії в США та Європі спостерігають зростання попиту на протиповітряну оборону та протитанкову зброю разом з іншим обладнанням. Уряди країн все частіше визнають, що Україна, ймовірно, потребуватиме значної військової підтримки й протягом наступних років. Але швидко розширити виробництво зброї після десятиліть обмежених замовлень буде важко.
Оскільки війна затягується, партнери України, піклуючись про власні інтереси, можуть скоротити підтримку, потенційно створюючи тріщини у глобальній безпеці, якими Путін намагатиметься скористатися разом із напруженістю, пов’язаною з доступом до енергоносіїв у Європі.
З самого початку повномасштабної війни Європа та США зробили ставку на постачання Україні старої радянської зброї, яка залишилася у частини союзників. Але її виявилося недостатньо. Ці запаси вже зараз потрібно замінити сучасною зброєю. Але в НАТО розуміють, що у такому випадку ризикують пожертвувати власними інтересами на східному фланзі оборони.
В Bloomberg підкреслюють, що при нинішній динаміці виготовлення зброї можуть минути роки, перш ніж пропозиція наздожене попит. Оборонні компанії стикаються з перешкодами для розширення виробництва до необхідного масштабу. Багатьом з них доведеться модифікувати складальні лінії після того, як низка урядів скоротила витрати на оборону після Холодної війни. Крім того, виробники зброї відчувають труднощі з доступом до певних напівпровідників і рідкоземельних металів. Також на даних підприємствах не вистачає кваліфікованих працівників.
Згідно з даними НАТО, витрати на оборону в Європі та Канаді в 1990 році становили близько 310 мільярдів доларів, після чого вони суттєво зменшилися протягом двох десятиліть. Лише після 2014 року, коли Росія анексувала Крим, витрати знову почали зростати.
«Ми працювали в такому режимі протягом десятиліть, а тепер раптом ми вступаємо в зовсім іншу гру. Потрібно масово розширюватися, а це просто величезні зусилля та вимагає часу, тому що потрібно все переналаштувати», — заявив недавно Буркард Шмітт, директор з питань оборони та безпеки в Асоціації аерокосмічної та оборонної промисловості Європи.
Підсумовуючи наявні проблеми, журналісти Bloomberg зробили висновок, що перед міжнародною спільнотою стоїть складний виклик — заново реформувати систему оборонного виробництва з розрахунком на кілька десятиліть вперед. При цьому, урядам країн слід максимально точно розрахувати обсяги необхідних озброєнь з врахуванням економічних інтересів та енергетичних загроз, з якими дедалі частіше стикається світ.
Незважаючи на всі труднощі, союзники Києва поки що продовжують підтримувати її зброєю у протистоянні з Росією. Зокрема, напередодні міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що перша система ППО IRIS-T від Німеччини вже прибула в Україну.