Нещодавно у суспільній площині знову активізувалося питання постачання Україні оборонних озброєнь з Німеччини. Із запитом на надання військової допомоги Київ звертався до Берліну і у квітні цього року, після стягнення російських військ до наших кордонів, і у 2014 році, коли РФ вдалася до агресії проти нашої країни.
Попри те, що Україна просила навіть не зброю, а шоломи, бронежилети, медичні товари, засоби зв’язку та інші речі, офіційний Київ отримував відмови без обґрунтування позиції уряду ФРН, пише німецьке видання Welt am Sonntag.
«Враховуючи поточні дебати щодо поставок зброї, ініційованих співголовою партії Зелених Робертом Габеком, варто все ж проаналізувати, із чого все починалось: а саме із прохань українців надати їм допомогу задля зміцнення власних зусиль по самозахисту, які були спрямовані насамперед на збереження життя своїх військовослужбовців, а не із запитів про зброю для нападу», - йдеться у матеріалі.
Уперше посольство України направило листа Федеральному міністерству оборони Німеччини 12 червня 2014 року. У ньому містилося прохання надати бронежилети з класом захисту IV та кевларові шоломи.
Майже за два тижні посольство направило листа з проханням «вивчити можливість надання Україні у якості гуманітарної допомоги контейнерних модулів Бундесверу (нових або таких, що були у користуванні) для розміщення українських солдатів у польових умовах».
У липні того ж року українська сторона просить розглянути питання щодо надання 11 видів медичних засобів для екстреної допомоги пораненим на полі бою: до списку увійшли набори для штучної вентиляції легенів, індивідуальні медичні аптечки, кровозупинні засоби Celox та медичні шини для фіксації шийних хребців.
Запити України ставали дедалі нагальнішими по мірі того, як загострювалася ситуація в Донбасі. У червні 2014 року було вбито 141 українського військовослужбовця, у липні – 329, а у серпні – 753. Українські військові були абсолютно не готові до справжньої широкомасштабної війни з Росією, близько 40% поранених гинули на лінії фронту до надання адекватної медичної допомоги.
На той час в України не було придатного медичного транспорту, водії та військові лікарі часто гинули під кулями під час евакуації поранених, розповідає посол України і Німеччині Андрій Мельник. Відтак, 21 серпня посольство знову звернулося із проханням надати надлишкову військову техніку Бундесверу, зокрема медичний транспорт, засоби для евакуації поранених (броньовані чи неброньовані), вертольоти типу BО-105 (легкий вертоліт, який використовується для рятувальних операцій).
Однак запити української сторони, орієнтовані виключно на військово-медичну допомогу, викликали в Німеччині бурхливі суперечки, які не вщухають і досі. Так, критики закликів Габека наголошують на тому, що начебто «не існує суто оборонної зброї»
Так, навіть військово-медичний транспорт має на даху зброю, котра може допомогти захистити себе у випадку нападу, але за допомогою такої зброї неможливо піти в атаку чи прорвати лінію зіткнення, а отже спровокувати ескалацію бойових дій у Донбасі.
У 2015 році українська сторона почала звертатися за наданням засобів зв’язку, розвідувальним обладнанням, приладами нічного бачення, легкою броньованою технікою, безпілотниками та літальними апаратами.
«Після того, як фінансова ситуація в Україні стабілізувалася, все частіше йшла мова вже не про отримання допомоги, а про зацікавленість Києва у закупівлі німецьких військових технологій», - йдеться у матеріалі.
Попри значний вибір військової допомоги, які не є летальною, федеральний уряд Німеччини відмовляв без обґрунтування власної позиції. Тема військової допомоги замовчується досі, навіть коли йдеться про зустрічі на високому політичному рівні. За 6,5 років це питання майже ніколи не обговорювалося по-справжньому, змістовні дискусії не проводилися, наголошує Мельник.
Німецькі політики пояснюють власну позицію тим, що Німеччина не постачатиме зброю у кризові регіони, однак протягом останніх років у цьому питанні Берліном було зроблено численні винятки (не на користь України).
«Берлін лише за останні два роки все ж почав поставляти обладнання для військових шпиталів у значних масштабах. Очікується, що цьогоріч Міністерство оборони Німеччини надасть Україні польовий шпиталь, вартість якого складає близько 5,3 млн євро, за що українці є надзвичайно вдячними», - йдеться у статті.
Але Берлін і надалі відмовляється продавати Україні озброєння, що ускладнює модернізацію ЗСУ. Адже з 2014 року наша країна перейшла на новий рівень, і зараз йдеться не про виживання у війні з агресором, а про посилену розбудову та модернізацію українського війська, адаптацію до стандартів НАТО.
«У цьому беруть участь багато інших західних країн: США, Велика Британія, Канада, Франція чи наприклад Туреччина. Лише Німеччина залишається осторонь, оскільки вона сама ж із самого початку наклала на себе обмеження, які важко комусь пояснити», - підсумовується у матеріалі.
Нагадаємо, наприкінці травня Роберт Габек відвідав Україну і зустрівся з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою.
Співголова партії Зелених Німеччини заявив, що хоче залишити перспективу вступу України в НАТО відкритою і виступив за надання їй оборонних видів озброєнь для можливості опору російській військовій агресії на сході країни.
Дві партії у великій коаліції Німеччини – Християнські демократи (ХДС) і Соціал-демократи (СДПН) – розкритикували заяву Габека. Вони переконані, що відправка зброї Україні буде «використана Росією як привід для відправки своїх військ» в регіон.