Президент Володимир Путін хоче багато чого. Він хоче, щоб НАТО скоротився з 28 країн учасниць до 19. Щоб США відмовилися від "Списку Магнітського" і поклали край усім санкціям проти Росії.
Він хоче, щоб Вашингтон компенсував усі втрати як від санкцій Заходу, так і власних російських обмежень.
"Я дивуюся, як це Путін ще не попросив поні, ріжок морозива і безкоштовну подорож в Діснейленд на додачу", - пише оглядач Radio Free Europe Radio Liberty Браян Вітмор.
Він нагадує, що Москва, у разі невиконання всіх цих вимог, погрожує відмовитися від програми з перетворення плутонію з ядерних боєголовок на паливо для АЕС.
"Варто зауважити, що ця угода фактично не виконується з 2014 року. То що ж відбувається? Путін випробовує свої здібності у комедійному жанрі? Ні. І ці абсурдні вимоги зовсім не про напівмертву угоду про плутоній", - йдеться в статті.
Оглядач нагадує, що російські вимоги прозвучали на тлі провалу перемир'я в Сирії через порушення з боку Росії, яка на додачу збільшила свої витрати на армію, відправила в близькосхідну країну ракети класу "земля-повітря" і почала масштабні навчання цивільної оборони. В такому контексті абсурдні вимоги – вони повідомлення і маркер.
"Вони стали сигналом, що оскільки шляхи Москви і Вашингтона у Сирії розійшлися, конфронтація між Росією і Заходом буде ще більше поглиблюватися", - вважає автор.
Як писав для DT.UA оглядач Олексій Їжак, "брязкання" ядерною зброєю дало Росії деякі тактичні дивіденди. Однак у стратегічній перспективі така політика заганяє Росію в кут, для виходу з якого у неї може банально не вистачити грошей.
Детальніше про загрозу гонки ядерних озброєнь між Росією і США читайте в статті "Ядерний кут для Росії" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".