UA / RU
Підтримати ZN.ua

Відмова США від "м'якої сили" може вплинути на інтереси України

Відмова від комплексної стратегії використання і військової, і "м'якої сили" може послабити американські позиції.

Скорочення витрат США на допомогу іншим країнам може стати проблемою для реалізації комплексної зовнішньої політики. Відсутність комбінованого підходу "жорсткої" і "м'якої" сили нової американської адміністрації може позначитися і для України. Про це пише в своїй статті для DT.UA експерт Інституту суспільно-економічних досліджень Юлія Курнишова.

Автор зазначає, що найкраще позицію президентської команди з даного питання висловив керівник адміністративно-бюджетного управління адміністрації Мік Малвейні: "Новий бюджет буде бюджетом жорсткої сили. Він не буде бюджетом м'якої сили. І такий підхід носить навмисний характер". Викликає подив протиставлення двох взаємопов'язаних підходів американської дипломатії, бажання адміністрації послати сигнал союзникам і супротивникам, що вона буде адміністрацією жорсткої сили і збирається економити бюджетні кошти на м'якій силі.

"Нинішній команді Трампа не завадило б нагадати слова їх попередника, міністра оборони Роберта Гейтса, який вважав, що допомога є важливим елементом забезпечення безпеки, тому що "сприяння розвитку обходитися дешевше, ніж ведення бойових дій згодом". Після атак 11 вересня закордонна допомога незмінно входила в трійку опор американської політики безпеки, разом з обороною і дипломатією", – пише Курнышова.

Експерт додає, що Україна являє собою саме той випадок, коли необхідні всі три елементи. Підтримка демократичних перетворень тут тісно пов'язана з питаннями регіональної безпеки. Можна простежити логічний зв'язок у подіях п'ятирічної давнини. Тоді, на тлі "перезавантаження" відносин США і Росії Барак Обама теж прагнув до скорочення міжнародної допомоги пострадянським країнам, що призвело до послаблення інтересу до України з боку Вашингтона та активізації агресивних апетитів Росії. У підсумку система міжнародної безпеки була підірвана першим силовим переглядом післявоєнних кордонів у Європі, загрозою безпеці зросли не тільки для пострадянських країн, але і для тих, хто довгий час у "безпечній зоні" країн ЄС. Війна знову стала діючим інструментом зовнішньої політики.

Детальніше про зміни у зовнішній політиці США читайте в статті Юлії Курнишової "Доктрина Тіллерсона" в тижневику "Дзеркало тижня. Україна".