UA / RU
Підтримати ZN.ua

Вибори в Молдові. Тривожно має бути не тільки Санду, а й Україні

Автор: Володимир Кравченко

Минулої неділі в Молдові одночасно відбувалися президентські вибори та референдум про зміну Конституції й фіксацію в ній курсу на вступ до Євросоюзу.

Для України ці голосування мали велике значення. Тому що Молдова — сусід України, й важливо, щоб ця країна була проєвропейською, а не ще одним проросійським утворенням, здатним стати джерелом дестабілізації біля наших кордонів. Тому що наша країна прямує до Євросоюзу в одному пакеті з Молдовою, й проблеми в нашої сусідки означають, що гальмуватиметься й наша інтеграція до ЄС, оскільки через Молдову проходять деякі логістичні маршрути в Україну.

Читайте також: Вибори та референдум у Молдові: оголошено перші проміжні результати

Хоча в молдовських громадян за чотири роки й накопичилися претензії до чинної глави держави, та, як і було прогнозовано, лідеркою в першому турі стала Мая Санду: після обробки майже 98,51% протоколів за неї проголосували 42,07% виборців. Її найближчі опоненти — кандидат від проросійської партії соціалістів, колишній генпрокурор Александр Стояногло та олігарх, ексмер Бєльців Ренато Усатий, який закликав до нейтралітету, отримали 26,27 і 13,74% голосів відповідно.

Соцопитування свідчать, що Санду впевнено перемагає в другому турі, який відбудеться 3 листопада.

На руку Санду, яка орієнтується на зміцнення відносин Молдови із Заходом і вступ країни до ЄС, зіграло декілька чинників.

По-перше, відсутність єдиного проросійського кандидата: Соціалістичній партії, що орієнтується на тісні зв’язки з Росією, не вдалося вмовити жодну партію підтримати свого висуванця Александра Стояногло.

По-друге, ставка Кремля на парламентські вибори в Молдові 2025 року: в цій країні президент має реальну владу тільки тоді, коли в нього є більшість у парламенті. Перемога ж на парламентських виборах проросійських партій, які зможуть заморозити будь-яке рішення глави держави, може зробити з президента постать без реальної влади й призвести до зміни зовнішньополітичного курсу. На сьогодні дуже ймовірно, що на виборах 2025 року Санду не отримає в парламенті лояльної до неї більшості.

Однак результати першого туру президентських виборів мали для Санду гіркий присмак: на референдумі тільки 50,16% молдован підтримали зміни до Конституції та фіксацію курсу на членство в Євросоюзі. Це незначна перевага над проросійськими силами, й вона зовсім не відповідала очікуванням президентської команди. А в Москві, де зайняті підготовкою до саміту БРІКС, можуть відкорковувати шампанське.

Санду зважилася на референдум до завершення переговорів із ЄС, по-перше, для того, щоб мобілізувати на президентські вибори проєвропейський електорат. По-друге, — щоб норма Конституції обтяжила скасування процесу євроінтеграції проросійським силам у разі їх приходу до влади. Це нагадує зміни до Конституції, внесені українською владою 2019 року, коли в Основному Законі було закріплено курс на повноправне членство в ЄС і НАТО.

Фактично референдум трактували як плебісцит про вступ до ЄС, як геополітичний вибір між проєвропейським і проросійським курсом. Тому він мав настільки велике політичне значення для Маї Санду, пропрезидентської партії PAS, усіх прибічників членства Молдови в Євросоюзі.

Загроза втрати позицій у Молдові підштовхувала Кремль до радикальних дій уже сьогодні. «Росія хоче «взяти» Молдову на парламентських виборах. Наразі ж точкою докладання зусиль Москви став референдум, на якому було запропоновано прописати курс Молдови на інтеграцію до ЄС у Конституції республіки», — зазначив у коментарі ZN.UA заступник виконавчого директора Ради зовнішньої політики «Українська призма» Сергій Герасимчук.

Росія розгорнула в країні масштабну пропагандистську кампанію проти євроінтеграції. Не шкодуючи грошей, Кремль прагнув уплинути на результати референдуму, переконуючи молдован, що вступ Молдови до Євросоюзу нібито призведе до вступу країни у війну проти Росії й наступу на «традиційні цінності». Зокрема Microsoft відстежила багатобічну російську кампанію, яка включала DDoS-атаки урядових сайтів Молдови й потік дезінформації.

Читайте також: У Молдові розкрили програму підготовки в Росії бойовиків для організації заворушень

За інформацією молдовської влади, олігарх Ілан Шор (заочно засуджений у Молдові до 15 років в’язниці за крадіжку мільярда доларів із молдовських держбанків), який утік до Росії, створив цілу мережу для того, щоб зірвати референдум. Молдовські спецслужби стверджують, що Шор організував схему на 15 млн дол. і намагався підкупити 130 тисяч виборців, аби ті проголосували проти фіксації курсу на членство країни в ЄС.

Голова молдовської розвідки Александру Мустята повідомляв 17 жовтня, що іноземні інструктори, пов’язані з колишньою ПВК «Вагнер», тренували групу з близько сотні молодих проросійськи налаштованих громадян Молдови в «партизанських таборах» у Сербії та Боснії й Герцеговині. Поліція Молдови також повідомила, що понад 300 молдован навчали тактик протестних акцій на полігоні під Москвою, а некомерційна організація Шора «Євразія» фінансувала це «навчання». 4 жовтня влада Молдови повідомила про затримку групи з 20 осіб, які планували захоплення адміністративних будівель і масові заворушення.

У день голосування Мая Санду заявила, що Молдова стикнулася з «безпрецедентною атакою на демократію». За її словами, «злочинні угруповання разом із іноземними силами» намагалися купити голоси молдовських виборців. Не дивно, хоча напередодні голосування соцопитування й показували, що за зміни до Конституції проголосують близько 55%, на відміну від президентських виборів, результати настільки важливого для Санду та її команди референдуму були менш очевидними.

Протягом тривалого часу обробки протоколів результати референдуму могли шокувати: за фіксацію курсу на вступ до ЄС висловилося тільки трохи більш як 45% тих, хто проголосував. Утім, для Санду та її команди все закінчилося добре, й виборці проголосували за зміни до Конституції. Вирішальну роль у цьому зіграла молдовська діаспора: при населенні країни в 2,5 мільйона за кордоном проживає 1,2 мільйона.

Опоненти Санду вже звинувачують владу в тому, що вона «намалювала» додаткові голоси. Але попри підсумок голосування на референдумі проросійські політичні сили активно використовуватимуть його результат під час парламентської кампанії. З одного боку, вони наголошуватимуть на тому, що виборці, які проживають у Молдові, проголосували проти курсу на вступ до ЄС. З іншого — почнуть переконувати виборців, що тільки парламент може зупинити «вакханалію євроінтеграції».

Вибори та референдум продемонстрували можливості Росії щодо дестабілізації Молдови та підриву її цілісності. Й один із головних інструментів для цього — Гагаузія, де проросійські настрої є сильними, а місцева влада має тісні політичні та ділові зв’язки з Росією: голова автономії (башкан) Євгенія Гуцул тісно пов’язана з Шором. На референдумі 95% (!) жителів автономії проголосували проти фіксації в Конституції курсу на вступ до ЄС.

Перший крок до розкручування сценарію подальшої дестабілізації ситуації в країні зробив лідер Соцпартії Ігор Додон. Коментуючи російському агентству ТАСС черги представників молдовської діаспори на двох дільницях у Москві, відкритих для майже пів мільйона громадян Молдови, які проживають у Росії, він заявив, що партія PAS допускає серйозні порушення, фальсифікуючи вибори глави держави й референдум про вступ до ЄС.

Із наближенням парламентських виборів ситуація в Молдові лише загострюватиметься. Росія не має наміру здавати без бою ще одну колишню радянську республіку, а результати референдуму показали, що проросійські сили мають у Молдові сильну підтримку.