У п'ятницю, 1 березня, в Ірані завершилося голосування на парламентських виборах, загальнонаціональна явка була рекордно низькою — 40,6%, повідомляє The Guardian.
Після десяти годин голосування явка становила лише 27%, а в Тегерані — лише 12% після восьми годин, доки виборчі дільниці несподівано не залишили відкритими ще на дві години.
Офіційні особи прогнозували, що остаточна явка буде вищою за 42,5% — зафіксовану під час останньої виборчої кампанії у 2020 році, але вона виявилася нижчою за цей показник.
Згідно з офіційними даними Ірану, загальна кількість учасників голосування склала 24 861 542, після того, як виборчі дільниці залишили відкритими довше.
Режим Ірану зробив ставку на підвищення явки виборців вище історичного мінімуму 2020 року, оскільки вважав, що сильний прояв політичної активності міг би допомогти уникнути звинувачень у втраті легітимності або нездатності задовольнити основні вимоги іранського народу щодо економічного прогресу й особистої свободи.
Опозиційні до режиму соціальні мережі показували порожні виборчі дільниці, але представник Ради опікунів Ірану — органу, який перевіряє кандидатів, раніше казав, що проблем з виборами не буде, а явка досягне рівня 2020 року.
Влада оголосила, що подовжила час голосування через зростання кількості виборців, які прийшли на дільниці, але опозиційні групи вважають, що це було "панічним" кроком.
Явка на виборах в Ірані у 2016 році становила 62%.
Очевидно, що прихильники жорсткої лінії посилять контроль над парламентом і Асамблеєю експертів - органом, що складається з 88 членів, відповідальним за призначення наступного верховного лідера після смерті чинного — Алі Хаменеї.
Багато реформаторів позбавлені права балотуватися, що зробило вибори фікцією в очах багатьох жителів, які вже вважають, що країною керують не політики, а спецслужби та армія.
Внутрішні телефонні опитування, проведені за добу до виборів, показали, що три чверті населення не мали наміру голосувати, і лише 16% точно планували це зробити. Три чверті опитаних заявили, що не голосуватимуть через опозицію до Ісламської Республіки або через відсутність вільних і чесних виборів.
Намагаючись придушити рух опору, співробітники поліції в Західному Азербайджані оголосили про виявлення та арешт 50 "операторів віртуальних сторінок", які діяли "з метою збурення громадської думки та закликів до неучасті у виборах".
Найближчими днями перед режимом постане питання про те, чи публікувати точні результати явки, якщо вони показуватимуть, що проголосувало лише близько третини жителів країни, а дві третини відкинули режим, залишившись удома. У соціальних мережах висловлювалася стурбованість тим, що недійсні голоси будуть зараховані як частина явки. Офіційні урядові інформаційні агентства Ірану почали видаляти раніше опубліковані цифри явки в окремих провінціях, оскільки ці показники не піднялися протягом дня.
Реформістський рух в Ірані роками перебував у постійному занепаді, і йому завдав шкоди попередній президент Хасан Рухані — його підтримали на виборах, хоча він не був реформатором. Він виявився нездатним забезпечити зміни протягом своїх двох чотирирічних термінів, один з яких був затьмарений пандемією коронавірусу.
Рухані на посаді президента змінив Ібрагім Раїсі — прихильник жорсткої лінії, близький до верховного лідера Ірану, який підштовхнув країну до більш проросійської та антизахідної позиції.