Чотири роки тому 3 незаконно анексувала Крим. Ті, хто сподівався на покращення ситуації на півострові під російським контролем, помилялися. Економічного чуда не відбулося, попри обіцянки президента Володимира Путіна. Права української меншості і кримських татар постійно порушується, економіка в стагнації, а сотні тисяч мешканців "голосують ногами".
Про це в статті для Atlantic Council пише колишній заступник Генерального секретаря НАТО Александр Вершбоу.
Він зауважує, що Росія в цей час мілітаризує півострів, загрожуючи свободі НАТО пересувати сили в регіоні. А побудова мосту через Керченську протоку може відрізати Азовське море від Чорного і таким чином заблокувати українські порти. І все це відбувається в той же час, коли Кремль продовжує спонсорувати неоголошену війну в Донбасі на Сході України.
Захід вже одноголосно заявив, що ніколи не визнає російську анексію Криму, але потрібно піти далі самих лише заяв і зосередитися на конкретних кроках, які покладуть край російській агресії як в Криму, так і в Донбасі. На думку Вершбоу, є дві ключові сфери, в яких можна подвоїти зусилля. По-перше, західна політика невизнання Криму повинна бути довгостроковою і посиленою.
В 1940 році після вторгнення СРСР в балтійські країни США засудили це і відмовилися визнавати анексію. Ця політика підтримувалася 50 років. Адміністрація Дональда Трампа повинна виступити зі схожою позицією щодо Криму.
Конгресу варто також виступити з власною декларацією, яка за формою може бути оновленою версією "Резолюцією про поневолені народи" від 1959 року. Вона може підтвердити американську підтримку суверенітету і територіальної цілісності України, а також Грузії і Молдови, частини території яких під російською окупацією. При цьому, в документі може визнаватися право усіх країн будувати свій зовнішньополітичний курс включно зі вступом в НАТО і ЄС, якщо вони захочуть.
Країни ЄС також повинні зміцнити політику невизнання анексії Криму і забезпечити її виконання, зберегти санкції і карати тих, хто їх порушує включно з політиками, які їздять на окупований півострів без дозволу Києва.
В рамках довгострокової політики невизнання Захід повинен піднімати проблему Криму під час контактів з Москвою.
"Росія ставиться до окупації як до завершеного факту і відмовляється обговорювати її, сподіваючись, що з часом ми змиримося. Але ми не повинні дозволити, що це їй зійшло з рук", - наголошує Вершбоу.
Він додає, що потрібно докласти зусиль, щоб розвіяти російські історичні вигадни про події 2013-2014 років, а також спростувати всі аргументи, якими Москва виправдовує анексію і фейковий "референдум" в Криму. Особливо зухвалив був нещодавній випадок, коли міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров неправильно інтерпретував положення Будапештського меморандуму, сказавши, що нібито його країна не гарантувала безпеку і територіальну цілісність Україні, а лише пообіцяла не застосовувати проти неї ядерну зброю. Насправді ж в тексті меморандуму йшлося про обіцянку не застосовувати будь-яку військову силу проти України.
Захід також повинен підтримати законні українські вимоги, щоб Росія виплатила компенсацію за крадіжку і незаконну експлуатацію українських економічних активів у Криму. І результати російських президентських виборів на окупованому півострові теж не можна визнавати.
А зважаючи на повідомлення про порушення прав людини, потрібно наполягати на збільшенні присутності ООН і ОБСЄ на окупованому Криму. Потрібно відстежувати порушення, привертати до них увагу світу і тиснути на Москву, щоб покласти край знущанням.
По-друге, на думку Вершбоу, кроком на зустріч повернення Криму було б визволення Донбасу від російських сил якомога швидше, перш ніж війна в регіоні перетвориться на ще один невирішений, заморожений конфлікт. Росія досі використовує війну на Сході України, щоб не говорити про Крим. Путін вірогідно сподівається укласти угоду про завершення конфлікту в Донбасі в обмін на визнання анексії Криму. І це абсолютно протилежне до того, що варто зробити.
Донбас і Крим - не ідентичні випадки. Але якщо вдасться визволити Донбас від росіян першим, це продемонструє можливість повернення українських окупованих територій під контроль Києва.
Зараз Москва не демонструє бажання піти з Донбасу. Вона навіть може окопатися там для довгострокового конфлікту. В такому разі Захід повинен збільшити тиск на Кремль, посилюючи санкції і забезпечуючи Україну засобами для захисту від російського наступу.
У четвер, 15 березня, відбулося відкрите засідання РБ ООН за формулою Appia, присвячене проблематиці тимчасової окупації Криму. Засідання було скликане делегаціями Швеції, Великобританії, Нідерландів, Польщі та США за ініціативою України.
Україна в Раді Безпеки ООН закликала посилити міжнародні санкції проти Росії через ситуацію в анексованому Криму.
Більшість країн-учасниць РБ ООН відзначили незаконність дій Росії в Криму й висловили повну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України.