На першому місці, звичайно, великий бізнес, оскільки програмування нашої поведінки приносить йому мільярди. Це гіганти, які виробляють харчові продукти, алкоголь, сигарети, солодку газовану воду. Ці продукти не тільки несуть у собі багато шкідливих для нашого організму речовин, вони ще й конструюються так, щоб у нас виникала любов/залежність до них, аналогічна наркозалежності.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Георгій Почепцов. За його словами, десятиліттями вчені-одинаки намагалися пробитися крізь стіну мовчання, розповідаючи про шкоду, наприклад, цукру для дітей і дорослих. Але багатьох з них навіть не пускали на великі конференції, бо спонсорами таких конференцій були продуктові гіганти.
"У відповідь виробники створюють свої дослідницькі фонди, які продукують у масовій свідомості сумніви в шкідливості своїх продуктів. Наприклад, виробники солодких газованих продуктів доводять, що не цукор веде до ожиріння населення світу, а відсутність фізичних вправ. Породивши сумнів і вибудувавши помилковий причинно-наслідковий ланцюжок для масової свідомості, можна утримувати залежність і до газованих напоїв, і до алкоголю, і до сигарет, - зазначає експерт. - Коли в такій країні, як Чилі, кількість населення, що потерпає від ожиріння, досягла рівня вищого за 60%, тобто понад половина дорослих і дітей стала товстунами, країна заборонила продавати біля шкіл і в школах продукти з перевищенням норм цукру, жирів та ін. Ці продукти мають маркіруватися попереджувальним чорним написом, як на сигаретах. Якщо виробники прибирали ці небезпечні обсяги, попередження знімалося. Так, відома фірма "Нестле", наприклад, пішла цим шляхом, зменшивши дозу небезпечних інгредієнтів. Коли ж Чилі спробувала домогтися поширення свого досвіду на весь американський континент, виробники заблокували цю ініціативу".
Детальніше про руйнівний вплив комунікацій читайте у статті Георгія Почепцова "Управляючи комунікацією, ми водночас управляємо світом" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".