Минуло два роки після початку глобальної пандемії, причини якої досі лишаються темою для суперечок. І ось 11 березня інформаційна агенція Reuters публікує досить страшну історію: ВООЗ нібито радить Україні знищити всі небезпечні патогени у своїх лабораторіях, щоб скоротити (а краще зовсім виключити) шанси витоку цих збудників хвороб у випадку атаки армії Росії.
TIME пише, що ризик появи такої катастрофи: через випадковість чи умисні дії, - реальний, але, на щастя, не такий великий, як може здатися. По-перше, в Україні немає жодної лабораторії з 4-м рівнем біологічної безпеки (Р4). Це найбільш захищені лабораторії, в яких дозволено тримати найнебезпечніші патогени (наприклад, останні зразки віспи на планеті). А по-друге, багато збудників хвороб у лабораторіях нижчого рівня уразливі до тепла і світла. Це означає, що вони навряд чи зможуть «далеко втекти» з лабораторій, у яких є спеціальні запобіжні системи якраз на випадок виникнення подібних ситуацій.
За словами, директора Центру наукових і безпекових досліджень Королівського коледжу Лондона Філіппи Лентзос, ризик, що хаос війни звільнить небезпечні патогени, теоретично можливий. Але в Україні це «надзвичайно малоймовірно». Навіть у мирні часи інциденти в лабораторіях по всьому світі, через які хворіють люди, стаються частіше, ніж хотілося б. В грудні працівник такої установи на Тайвані заразився штамом коронавірусу «Дельта». Випадок був розслідуваний і повністю відстежений аж до його причини - укусу лабораторної миші.
Витоки в лабораторіях можуть мати й більш тяжкі наслідки. Голова Групи дослідження біологічної безпеки Інституту майбутнього людства в Оксфордському університеті Грегорі Льюїс розповів, що остання відома в історії смерть від віспи спалася в 1978 році. І саме через лабораторний витік у Великій Британії.
«У глобальному сенсі, ми не достатньо хороші. Нам всім потрібне покращення», - сказав Льюїс.
В 2020 році головний санітарний лікар України Ігор Кузін розповів українському телебаченню, що в країні є всього лише дві лабораторії класу Р3. Такі лабораторії хоч і не мають найвищого ризику для безпеки, все ще розроблені для зберігання патогенів, які можуть поширюватися через повітря й викликати смертельні хвороби. Воєнні умови можуть підірвати заходи безпеки в таких лабораторіях. І якщо хтось випадково чи ще якось заразиться, то в умовах війни буде важко лікувати таких людей. Це пов’язано з тим, що, як пояснює заступник президента «Ініціативи з ядерної загрози» Зейлі Северенс, у часи війни може бути обмежений доступ до ліків.
Однак, Северенс і Лентзос пояснюють, що існує низка факторів, які роблять мізерними ризики для інфраструктури біологічних досліджень в Україні. Наприклад, у лабораторіях низького рівня безпеки, а такими є більшість українських лабораторій, вчені деактивують патогени, щоб дослідити їх. А в більш захищених лабораторіях рівня Р3 є додаткові перешкоди, які не дозволяють небезпечним агентам втекти. За стандартами ВООЗ, вони оснащені різними дверима, які автоматично зачиняються, герметичними вікнами й обладнанням для знезараження. Лентзос каже, що захист в лабораторіях багаторівневий на випадок, якщо щось одне не спрацює, то патоген зупинять наступні перешкоди.
Северенс також сумнівається, що уряд Росії вирішить викрасти щось з лабораторій, щоб заразити інших людей. Перш за все, тому що російська екосистема схожа на українську. Тож у російських лабораторіях повно патогенів, які можна знайти в Україні. Також РФ - одна з небагатьох країн, у якої є лабораторії з найвищим рівнем захисту Р4. По-друге, біологічні атаки не випадково така рідкість. Тому що збудників хвороб «дуже важко поширювати», вони «непередбачувані», - каже Лентзос. На відміну від звичайних видів зброї, збудників хвороб неможливо контролювати. Це означає, що не існує способів захистити власні війська від такої «зброї».
«Легше створити щось огидне у пробірці, але дуже важко використати його потім в бою», - пояснює Льюїс.
Також дуже малоймовірно, що мирні мешканці проникнуть в лабораторію, шукаючи медикаменти. Лентзос пояснює, що такі лабораторії зазвичай не зберігають ліки. Їх важко переплутати з аптекою чи лікарнею. На додачу, поширити збудника хвороби з пробірки не так і просто. На цьому розуміються лише люди зі спеціальною підготовкою.
«Що, в біса, ти будеш робити з цією пробіркою? Заразишся сам і спробуєш поширити хворобу на інших? Кинеш пробірку в людей?» - каже Лентзос.
Але, попри все це, Росія все ще може перетворити біологічні лабораторії на інструмент, щоб зашкодити українському суспільству. А саме перетворити ідею про «втечу» патогенів з лабораторій у зброю дезінформації. Росія вже почала поширювати вигадки про нібито «біологічну зброю» в Україні. На початку місяця російське міністерство оборони стверджувало, що Київ нібито розвиває таємну програму з розробки біологічної зброї під контролем армії США. Невдовзі низка експертів включно з російськими вченими відреагували на цю брехню, наголосивши, що немає жодних доказів існування чогось подібного.
Северенс каже, що Україна завжди була прозорою в питанні роботи своїх дослідницьких об’єктів і співпрацювала з міжнародними організаціями. Але існування такої пропаганди свідчить, що якби Росія захопила котрусь з українських лабораторій, у неї з’явилася б можливість поширювати ще більшу брехню, яку режим Владіміра Путіна міг би використати для виправдання війни, підриву міжнародних інститутів, таких як ООН, а також щоб посіяти сумніви й недовіру.
Нагадаємо, глава Організації з роззброєння Ідзумі Накаміцу на нараді Ради Безпеки заявила, що ООН не має інформації про жодну програму створення біологічної зброї, що реалізується в Україні. Речник Міністерства закордонних справ України Олег Ніколенко також наголосив, що всі спроби Росії створити неправдиві приводи для війни з Україною приречені на провал.