UA / RU
Підтримати ZN.ua

В Росії скоро стануться серйозні потрясіння і зміна режиму - економіст

Подальша ескалація і війна призведе до краху режиму, який бореться за своє виживання.

Минулого року, розв'язавши війну проти України, Росія дуже сильно змінилася щодо багатьох ключових позицій. І жодна з цих змін не лишилася не поміченою. Стратегічне мислення зникло повністю.

Кремль більше не говорить про майбутнє. А заяви російської влади сконцентровані на конфлікті проти України і Заходу, внутрішніх "ворогах", а також на героїчному минулому, зокрема на історії Другої світової війни.

Про це на сторінках Washington Post пише професор економіки з Інституту політичних досліджень Парижу Сергій Гурієв.

Він зауважує, що ситуація не завжди була такою. В 2000 році Володимир Путін прийшов до влади з десятирічною "програмою Грефа", яка передбачала побудову модернізованої Росії з відкритим ринком. Стратегії довгострокового розвитку обговорювалися і розвивалися до 2012 року, поки Путін втретє не став президентом.

Та навіть коли це сталося, він знову сформулював програму економічного розвитку до 2018 року на основі пропозицій, які були в його програмі на початку 2000-х. Однак тепер російський президент визнав, що ці обіцянки виконати не можливо за вказаний період. Що президент Росії пропонує громадянам натомість? Не відомо.

Тепер в Кремля немає довгострокового економічного плану. Натомість є лише фінансовий план до 2016 року і великі сподівання, що за рік ціна на нафту зросте. Російський політичний режим більше не планує розвиток, він бореться за власне виживання. І навіть в зовнішній політиці Росія добивається права для недемократичних урядів лишатися при владі на невизначений термін.

Читайте також: Джеб Буш їде в Європу говорити про стримування Путіна – WSJ

"Режим правильно робить, що непокоїться про своє майбутнє. Російська економіка заглибилась в рецесію і навряд чи буде більше зростання ВВП, ніж на 2% навіть якщо рецесія закінчиться. Вперше за 15 років правління Путіна, реальний дохід Росії падає. А ще одна війна неприпустима. Вона означатиме великі військові витрати, а Захід введе жорсткіші санкції, які знищать важливі банки. Таким чином паніка дуже швидко пошириться, а режим буде повалено", - йдеться в статті.

Економіст зауважує, що Захід веде розмови з Кремлем лише про короткострокові рішення, оскільки його майбутнє не визначене.

"В якийсь момент режиму доведеться піти. І поки не ясно, що прийде йому на заміну і наскільки неспокійною буде трансформація. Чи стане після цього Росія демократичною країною. Як показала "Арабська весна", зміни подібних режимів можуть бути як мирними, так і дуже насильницькими", - йдеться в статті.

Однак мирна зміна влади в Росії не виключена, хоча нинішня політична еліта навряд чи погодиться віддати владу спокійно. В Кремлі бояться відповідальності за злочини проти міжнародного права і людства і за страшний рівень корупції в Росії.

Найкращим сценарієм, на думку Гурієва, стало б створення перехідного уряду і проведення нових виборів.

"Зрештою долю Росії будуть визначати росіяни. Але і Захід може зіграти важливу роль за допомогою програми на зразок плану Маршала він може допомогти створити нову Росію, допомагаючи відновити її економіку і побороти корупцію. Захід повинен створити план реінтеграції Росії у вільний світ", - йдеться в статті.

Видання New York Times також писало, що військова авантюра Путіна теж не вдался. Оскільки "польові ватажки" Путіна вийшли з-під контролю Кремля. Для проведення таємної війни в Східній Україні президент Росії Володимир Путін уклав угоду з дияволом. Він підкупив збройні формування разом їх ватажками, найманцями і злочинцями, щоб ті зімітували опір нібито корінних жителів Донбасу. Путін використовував стратегії проксі-війни, що призвело до виникнення клептократії серед ватажків бойовиків в Східній Україні. Це загрожує Москві втратою контролю за розвитком подій.

В цей же час, видання Newsweek писало, що "ДНР" і "ЛНР" не здатні фунціонувати, тому що там ніхто не хоче жити. А Кремль не може знайти тих, хто змігби організувати на окупованих територіях Донбасу подобу державних установ.