Не так давно в Берліні розігнали масову антикарантинну акцію протесту. Виникають підозри, що активний рух проти жорстких карантинних обмежень в Німеччині почали використовувати на власну користь представники «ультраправої політичної сили». В суботу протестувальники вийшли на вулиці Берліна з «націоналістичними прапорами», пройшовши крізь поліцію задля штурму Рейхстагу, пише Financial Times.
Дехто з німецьких політиків вважає, що «антикарантинні протести» використовуються для «нацистської пропаганди», а штурм Рейхстагу – це напад на демократію в Німеччині.
Демонстрації проти карантинних обмежень відбувалися і в інших країнах Європи.
Багато людей зібралися на Трафальгарській площі в Лондоні в знак протесту проти карантинних обмежень запроваджених урядом Великої Британії.
Але, найбільш масовими «антикарантинні протести» були саме в Німеччині, до того ж, кількість протестувальників продовжує збільшуватися. Для прикладу, акція в суботу зібрала близько 38 тисяч протестувальників у Берліні.
Німецький антикарантинний рух зібрав людей з різними «політичними поглядами» та світоглядними позиціями. Починаючи від «прихильників теорії змови», закінчуючи людьми, які вважають карантин – обмеженням демократичних прав і свобод громадян.
Однак, небезпека полягає в тому, що новий рух проти карантину залучив неонацистів, а також «рейхсбюргерів» - людей, які ставлять під сумнів незалежність федеральної республіки.
Влада побоюється, що протести проти карантинних обмежень будуть використані неонацистами. Адже подібні демонстрації є ідеальним середовищем для радикальних рухів, щоб завоювати все більше прихильників для тієї чи іншої ідеології.
Дехто з протестувальників активно заперечував свою належність до неонацистів, називаючи себе демократами.
Враховуючи те, що в Німеччині досить низький рівень поширення COVID-19, карантинні обмеження в країні також були дещо «м’якшими», саме тому настільки «яскравий» антикарантинний рух викликає здивування.
Навіть у самий «розпал поширення коронавірусу» німцям дозволялося залишати свої будинки та проводити час на свіжому повітрі, тоді як італійці та іспанці тижнями були змушені сидіти в будинках. Німеччина також швидше, ніж інші країни-сусіди, відкрила магазини та ресторани.
Проте, можливо Німеччина стала «жертвою власного успіху в стримуванні пандемії». Порівняно низька кількість смертей викликала підозри в деяких верствах суспільства, що вірус є менш небезпечним, ніж стверджує влада, і карантинні заходи запроваджувати непотрібно.
Подібні протести проходять і в інших європейських столицях.
Демонстранти на Трафальгарській площі в Лондоні несли плакати, звинувачуючи владу Британії в запровадженні занадто жорстких карантинних обмежень, однак, «гнів протестувальників» перекинувся і на ВООЗ.
Дехто з протестувальників називав пандемію – «обманом і шахрайством».
Демонстрації проти карантину пройшли і в Мадриді. У Франції люди протестували проти «масочного режиму».
Попри те, що антикарантинний рух в Німеччині є більш «агресивним», порівняно з іншими країнами Європи, більшість німців продовжують підтримувати заходи, запроваджені німецькою владою для стримування пандемії.
Згідно з опитуванням,60% німців схвалюють поточні карантинні заходи, тоді як 28% навіть вважають, що карантин слід посилити. Лише 10% німців виступають проти жорстких карантинних обмежень. Учасники суботніх протестів у Берліні визнали свою «меншість», але заявили про те, що будуть і надалі протестувати, резюмує FT.
Раніше повідомлялося, що у Берліні заборонили противникам карантину встановлювати табір.