США та їхні європейські союзники розпочали переговори з Москвою у штаб-квартирі НАТО у Брюсселі у середу, щоб спробувати розрядити ризик нового конфлікту в Україні, тоді як Росія не виявляє ознак заспокоєння на цьому етапі. Москва погодилася відновити роботу Ради НАТО-Росія, консультативного органу, створеного у 2002 році.
Французька газета Le Figaro пише, що натівсько-російські консультації проводилися до 2019 року, але практична співпраця між двома сторонами фактично припинилася з 2014 року, після того, як Москва вдерлася в Україну та окупувала Крим. А російська дипломатична місія при Альянсі була відкликана у жовтні після того, як вісім її співробітників було вислано з країни за підозрою у шпигунстві. У Брюсселі Росію представляє заступник міністра закордонних справ Алєксандр Грушко, який назвав зустріч "моментом істини" у відносинах із НАТО.
Заступниця держсекретаря США Венді Шерман представляє Сполучені Штати, а Франція направила до Брюсселя Франсуа Делаттра, другого керівника міністерства закордонних справ. У вівторок Венді Шерман розповіла представникам 30 країн-членів НАТО про свої переговори у Женеві із заступником міністра закордонних справ Росії Сєргєєм Рябковим. "Немає причин для оптимізму, але росіяни серйозно займаються дипломатичною послідовністю", - сказав представник однієї з європейських країн.
Женевські переговори безрезультатні
Женевські переговори були безрезультатними. Росіяни та американці залишалися дуже твердими на своїх позиціях. Москва зажадала від Вашингтона та його союзників конкретних гарантій того, що Україні не буде дозволено вступити до НАТО. Американці не пішли на жодні поступки, але вони висунули пропозиції щодо зниження ризику конфліктів та участі у звичайному та ядерному роззброєнні, сказала нова пані-посол США при НАТО Джуліанна Сміт.
Вашингтон запевнив Москву, що не має наміру розміщувати наступальні озброєння в Україні, але заперечує, що має намір демілітаризуватись у Європі, сказав європейський дипломат. "Поки що дуже рано говорити про те, чи серйозно російські налаштовані на дипломатію, чи готові вони до серйозних переговорів", - сказала речниця Білого дому Джен Псакі. У вівторок Венді Шерман спробувала пом'якшити невдоволення європейців тим, що вони залишилися осторонь. Вона запевнила, що нічого в галузі безпеки у Європі не буде зроблено без європейців, сказав європейський дипломат.
Явно неприйнятні цілі
Росія хоче "відтворити радянський геополітичний вплив у Європі та спробувати відокремити Сполучені Штати від Європи. Ці цілі явно неприйнятні", - попередив голова дипломатії ЄС Жозеп Боррель у середу. Рада Росія-НАТО, швидше за все, повторюватиме женевські переговори, де кожна сторона триматиметься своєї зброї. Росія вимагатиме від НАТО всеосяжної відповіді на свої вимоги. "Ми добиватимемося конкретної, змістовної, постатейної відповіді на російський проєкт угоди про гарантії", - заявив Грушко перед початком зустрічі.
Захід звинувачує Росію в тому, що останні тижні на кордоні з Україною було зосереджено близько 100 тисяч військовослужбовців РФ для підготовки нападу, що Москва заперечує. Росія заявляє, що розгортання збройних сил є відповіддю на зростаючу та загрозливу присутність НАТО в зоні її впливу. Венді Шерман нарікала на відсутність на даному етапі пояснень та вагомих доказів того, що Москва не планує вторгнення в Україну.
"Ми повинні бути дуже обережні. У нас немає підстав вважати, що процес (деескалації) буде розпочато. Країни ЄС - 21 з яких є членами НАТО - повинні мати "чіткі позиції" для обговорення архітектури безпеки Європи, і ми повинні сформулювати нашу відповідь у разі, якщо Росія здійснить свої загрози щодо України”, - сказав Жозеп Боррель.
Це питання про "точний внесок ЄС" у дебати буде у центрі уваги на зустрічах міністрів закордонних справ та оборони країн ЄС у четвер та п'ятницю у французькому Бресті. Боррель говорив про "скоординовані санкції" та інші неуточнені дії. "Ми не є військовим альянсом, але у нас є засоби для просування наших інтересів безпеки та інтересів наших партнерів", - сказав він.
Зазначимо, що переговори відбувалися на основі пропозицій МЗС Росії, яке 17 грудня опублікувало російський проєкт угоди про заходи забезпечення безпеки РФ та держав-членів НАТО. Він складається з дев'яти статей, що передбачає відмову НАТО від розширення, включаючи приєднання України, ведення військової діяльності на території країн Східної Європи, Закавказзя та Центральної Азії, а також від розміщення ракет середньої та меншої дальності в локаціях, звідки вони можуть вразити територію інших учасників.
7 січня міністри закордонних справ країн НАТО погодили спільну позицію перед російсько-американськими переговорами. Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що не очікує на прорив під час переговорів з РФ. РФ не має наміру йти на поступки.
Росія представила Заходу справжній ультиматум — проєкти двох договорів, один із США, один із НАТО — про «гарантії безпеки». У Москві намалювали свою «формулу нового світу» і вважають, що решта світу має її прийняти. Захід міг висунути свої ультиматуми Росії і 2008-го, і 2014-го, але не зробив цього. Втрачена на великій шахівниці ініціатива дорого обходиться учасникам гри всього через кілька ходів. Чи піде Захід на поступки Росії 2022-го? Детальніше читайте у статті Сергія Корсунського «Ультиматум Путіна та переговори Росія—США: чи здадуть Україну».
Про позитивні та негативні результати консультацій у Женеві читайте у статті Олексія Їжака «Чи відведе Путін війська від України після переговорів зі США?».