Історія Криму пам'ятає дів великі і страшні облоги, які пережило місто Севастополь: однак в часи Кримської війни 1854-1855 років, а друга під час Другої світової. Тепер, після російської анексії, почалася третя облога.
Про це пише головний дослідник програми вивчення Росії і Євразії фонду Карнегі Томас Де Вааль на сторінках The National Interest. Він нагадує, що відколи армія Росії вторгнулася на півострів, ЄС і США ввели проти півострова економічні санкції. Вони значно жорсткіші ніж ті, які діють проти самої агресивної Росії. Автор порівнює їх з економічним тиском, який переживають Куба, Іран і Судан.
Американські юристи радять своїм клієнтам не мати справ з анексованим півостровом. В Крим заборонено імпортувати навіть ті товари, які американські компанії виробляють за кордоном.
Однак, значно болючішими для мешканців півострову стали жорсткі заходи, які ввела Україна. Серед них розрив транспортних з'єднань, зупинка постачання води і енергії. В цей же час, у Верховній Раді обговорюють питання повної блокади окупованого півострова.
Прихильники такої ідеї намагаються добитися умов, за яких для Росії стало б занадто дорого порушувати в такий спосіб міжнародне законодавство. Це повинно посадити Москву за стіл переговорів.
"Санкції кажуть, що Росія може здобути військову перемогу. Але вона не принесе їй жодної вигоди і її утримання не буде легким", - пояснив неназваний представник Білого Дому.
"З точки зору України, агресор окупував її територію. І вона намагається відвоювати її, піднімаючи ціну для Москви за її поведінку. Але населення Криму не суб'єкт цього процесу", - сказав експерт Кримського інституту стратегічних досліджень Арсен Жумалідов.
Російський економіст Наталія Зубаревич підрахувала, що анексія Криму обійшлася Росії в 3 мільярди доларів дотацій. Це вдвічі більше, ніж Москва витратила на підтримку свого найбіднішого регіону – Дагестану. Вона переконана, що півострів залишатиметься діркою в російській кишені щонайменше до 2020 року.
Влада Росії хвалиться, що підняла пенсії і зарплати в Криму. Але вона не може компенсувати півострову втрати від відсутності туристів вже друге літо поспіль. Крім того, російська сторона досі не вирішила питання з постачанням базових продуктів, які потрібні населенню.
Попри це, економічна блокада з боку Києва небезпечна. Оскільки вона може змусити кримчан остаточно відвернутися від українців.
Автор нагадує про досвід Грузії, яка в 2008 році влаштувала абсолютну блокаду Південній Осетії і Абхазії. Тодішній президент країни Міхеіл Саакашвілі підписав закон "Про окуповані території", який забороняв фактично будь-які зв'язки з сепаратистськими регіонами.
Впродовж останніх кількох років абхазцям і осетинам було тяжко, але вони від цього не захотіли повернутися під владу Тбілісі. Навпаки, блокада підштовхнула їх до інтеграції з Росією.
Звісно, Крим – значно більша територія, через яку Кремлю доведеться змиритися із втратою дуже великих сум. Але він також має більше політичне значення для Володимира Путіна, ніж частини Грузії. Автор також підкреслює, що на півострові все ще є лояльні до України мешканці. Здебільшого, це кримські татари. Однак вони стали заручниками жорсткої ситуації. З одного боку, на них знову тисне Росія, а з іншого – вони страждають і від дій України, яка не знає, як їй поводитися з окупованими територіями.
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров нещодавно припустив, що РФ змогла анексувати Крим через нехтування Україною прав кримських татар. Про це він сказав у коментарі DT.UA. На його думку, сучасна Україна, що вибудовує свій подальший розвиток у повній відповідності й на основі загальноєвропейських цінностей, аж ніяк не зможе надалі ігнорувати право кримськотатарського народу на самовизначення.
Докладніше про проблему Криму читайте в статті Валентини Самар Децентралізація. Кримський розмір у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".